Борис Кузьмович Єго́ров ( 25 березня 1925, Знам'янка — 8 червня 2017, Запоріжжя) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1972 року.
Біографія Народився 25 березня 1925 року у містечку Знам'янці (нині місто Кіровоградської області, Україна) в робітничій сім'ї. Навчався у Знам'янці в середній школі № 9 Одеської залізниці. У період німецько-радянської війни виконував завдання підпільно-диверсійних груп Знам'янки як розвідник і зв'язківець. Після відвоювання міста Червоною армією працював в паровозному депо Знам'янки кочегаром паровоза, помічником машиністаЄгоров Борис Кузьмович / Знам'янська міська територіальна громада..
Упродовж 1945—1950 років навчався в Одеському художньому училищі у Миколи Шелюто, Михайла Тодорова, Миколи Павлюка, Леоніда Мучника. Дипломна робота — картина «Молотьба» (керівник Михайло Тодоров, оцінка «відмінно»).
З 1950 року жив і працював у Запоріжжі: у 1950—1964 роках працював у Запорізькому обласному товаристві художників, одночасно у 1952—1959 роках викладав у образотворчій студії робочої молоді в Будинку культури ДЕЗаЄгоров Борис Кузьмович / Запорізька організація Національної спілки художників України.; протягом 1960—1995 років працював на Запорізькому художньо-виробничому комбінаті. Жив у будинку на вулиці Леніна, № 58, квартира № 24Єгоров Борис Кузьмович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 48. та в будинку на вулиці Трегубенка, № 12, квартира 60Єгоров Борис Кузьмович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 96.. Помер у Запоріжжі 8 червня 2017 року. Похований у Запоріжжі на Осипенківському кладовищі.
Творчість Працював у галузі станкового живопису. Переважно створював пейзажі, а також портрети, жанрові картини. Серед робіт:
«Студентка» (1957); «Дружинники» (1960); «Правнучки Тараса Шевченка Катерина та Антоніна Красицькі» (1960); «Доярка» (1961); «Вихід в море» (1961); «Охоронець ферми» (1962); «Індустріальний ранок» (1964); «Озимка» (1967); «Веранда у Ворохті» (1967); «Річка Снов» (1969); «Тополя» (1970); «Весняний паводок» (1970); «Озимина» (1971); «Ранок на “Запоріжсталі”» (1972); «Тополя» (1974); «Весняне мереживо. Гребля Дніпрогесу» (1975); «Дружинники» (1978); «Дорога до храму» (1980); «Кавказькі гори» (2000); «Зустріч козаків із чумаками» (2004); «Золота Хортиця» (2005); «З Перемогою!» (2005); «Тамара» (2006); «Дари полів» (2008); «Виноград Кеша» (2008). </div> Брав участь в обласних, республіканських, зарубіжних мистецьких виставках з 1950 року. Персональні виставки відбулися у Знам'янці у 1973 році, Кракові у 2001 році, Запоріжжі у 2002, 2005, 2010, 2012 роках.
Твори художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві, Запорізькому, Кіровоградському, Одеському художніх, Знам'янському міському музеях, у приватних колекціях. Більше 150 робіт знаходяться в Державному художньому фонді України.
Відзнаки Нагороджений медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»; пам'ятним знаком «50 років визволення України»; Почесний громадянин Запоріжжя (рішення Запорізької міської ради № 17 від 25 вересня 2013 року) .
Примітки
Література Егоров, Борис Кузьмич // Худрожники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Москва. Искусство. 1976. С. 531. ;