Дмитро́ Богдано́вич Фіа́лка (21 червня 1983 — 1 вересня 2022) — доброволець, військовослужбовець Збройних сил України, дитячий футбольний тренер України та Ізраїлю.

Життєпис Український єврей, народився в місті Львів. Навчався у львівській школі № 61.

З дитинства полюбив футбол, тренувався у Львівському СДЮШОР-4 (тренер Бундз Я.Р., випуск 1983-го року).

У 15-річному віці за програмою репатріації виїхав в Ізраїль, де закінчив школу та університет. Отримав ізраїльське громадянство. Три роки служив в Армії оборони Ізраїлю, в бригаді «Нахаль» був гранатометником, брав участь у боях проти Хезбали у лівано-ізраїльській війні 2006 року. Після військової служби працював тренером юнацької команди «Маккабі» в місті Беер-Шева.Під його керівництвом клуб потрапив у вищий юнацький дивізіон.

У 2014 році повернувся до Львова, де 2015 року одружився із працівницею єврейського молодіжного клубу — Євою. У пари народилися дочка Ліна (2016) та син (2018). Працював футбольним тренером у дитячому футбольному клубі «Локомотив», після об'єднання «Локомотива» та «Опору» у 2017 році працював головним тренером у ДЮФА «Динамо» (Львів) та з командою U-19, до 2020 року тренував дітей в академії львівського «Динамо». Проводив курси та семінари для колег, стажувався в академії “Шахтаря”. З 2021 року працював тренером у ДЮФШ ФК «Львів», де тренерував команду U-16. У лютому 2022 року команда Фіалки перемогла команду «Динамо» (Київ) з рахунком 1-0 і вийшла до півфіналу Зимового Кубка ДЮФЛУ, який так і не відбувся через російське вторгнення в Україну. Дмитро ось-ось мав отримати тренерську ліцензію PRO. Під час перебування Дмитра Богдановича на фронті велика група підготовлених ним гравців перейшли в команду U-19 ФК «Львів».

Станом на 2022 рік в Ізраїлі лишились та живуть його мати і молодший брат

Російсько-українська війна

У 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, вступив добровольцем в підрозділ Добровольчого українського корпусу (ДУК), як інструктор та командир взводу, добирав добровольців до лав новоствореного 2-го окремого батальйону ДУК ПС ім. Тараса Хаммера. Пізніше підписав контракт із ЗСУ та воював у складі Інтернаціонального легіону Сил територіальної оборони Збройних сил України.

1 вересня 2022 року, в день коли його старша донька вперше йшла на перший дзвоник, Дмитро загинув від кульового поранення в голову, отриманого під час виконання бойового завдання за лінією зіткнення на ворожій території у боях за Бахмут Донецької області. Інформація про загибель була підтверджена 4 вересня. У Дніпрі проведена ДНК-експертиза. 11 жовтня 2022 року тіло Дмитра Фіалки було передано родині.

Спочинок

21 жовтня 2022 року, після церемонії прощання на площі Ринок, Фіалка Дмитро Богданович був похований за юдейською традицією на єврейській дільниці Янівського цвинтаря, поле 6 є.

Вшанування

Дружина Дмитра набила на руці тату на честь чоловіка. Фотовиставка "Наодинці" у Львові у виставковій залі Порохової вежі. Всеукраїнський турнір серед тренерських колективів. Змагання приурочені пам’яті Героя України, футбольного наставника Дмитра Фіалки.

Посилання

Відео прощання з Дмитром Фіалкою Радіо Свобода Інтерв'ю Єви Фіалки та Ярослава Біця Радіо Свобода Репортаж з Євою Фіалкою про чоловіка Суспільне Львів Новини про прощання із Дмитром Фіалкою Espreso.TV Річниця загибелі військового

Примітки