«З ким би побігати» (, Мішегу ларуц іто́) — роман-бестселер ізраїльського письменника Давида Гросмана . Побачив світ у 2000 році на івриті, переведений багатьма іншими мовами і неодноразово перевидався в Ізраїлі та за кордоном.
Книга отримала премію Сапіра за 2001 рік, а в 2003 і 2007 роках потрапила до списку найпопулярніших книг Ізраїлю за результатами , організованого Міністерством освіти та Асоціацією видавців. У цьому списку залишалася до 2010 року.
Сюжет Сором'язливий 16-річний підліток Асаф підробляє на канікулах у мерії Єрусалима. Йому доручають розшукати господаря собаки, що загубилася, і вручити повістку на оплату штрафу. З цього моменту спокійне життя Асафа перетворюється на суцільну пригоду. Собака на ім'я Дінка мчить по єрусалимських вулицях, за ним біжить Асаф.
Дінка приводить Асафа спочатку в піцерію, потім до грецького монастиря, а згодом у занедбаний будинок колишнього арабського села Ліфта, що перетворився на притулок молодих наркоманів . Асафа помилково навіть затримує поліція, приймаючи його за продавця наркотиків .
Водночас тими ж вулицями ходить господиня Дінки — талановита молода співачка Тамар, також 16-річна, яка пішла з дому і співає на вулицях і площах, а потім потрапляє до комуни молодих артистів, якою керує кримінальний авторитет Песах, що наживається на їх талантах. Тамар намагається врятувати свого брата Шая, геніального гітариста, якого Песах зробив наркоманом .
Зустріч Асафа та Тамар зумовлена сюжетом, але до цього вони обидва переживуть багато пригод .
Головні герої
Асаф — 16-річний хлопець, школяр. Тамар — молода співачка. Шай — талановитий гітарист, брат Тамар. Песах — голова єрусалимської наркомафії.
Оцінки та критика В Ізраїлі роман мав великий успіх, виданий накладом понад 150 тисяч екземплярів і отримав престижну премію Сапіра в 2001 році . Книга стала переможцем ізраїльського Конкурсу книг для дітей та молоді та отримала також премію у Німеччині .
Роман отримав також позитивні відгуки літературних критиків . Майстерність автора відзначається Марільєю Піччоне в анонсі до італійського видання та Крістіною Тернерс з німецького видання у рецензії для Neue Zürcher Zeitung . Юрген Штальберг у статті Frankfurter Allgemeine Zeitung вихваляє цікавий сюжет, проте відзначає деяку його затягнутість .
Вміння Гросмана побудувати цікавий сюжет, показати реалістичний світ переживань сучасних підлітків відзначається в редакційній рецензії журналу Salon .
Оглядач Christian Science Monitor Рон Чарльз у рецензії на англійський переклад книги називає роман «чудовим» і стверджує, що за ізраїльтянами і німцями прийшла черга американців полюбити його .
Дмитро Прокоф'єв у журналі «Лехаїм» пише, що на тлі «стерильної» підліткової літератури в Ізраїлі успіх такого роману був неминучим, враховуючи сюжет «не гірший, ніж у Діккенса та Александра Дюма», а також «вміння письменника збудувати інтригу, окреслити характер», Плюс жива і добра мова. Однак, на думку Прокоф'єва, «основний пафос роману Гросмана полягає в тому, що любові та співчуття заслуговують тільки на повні невдахи, а в Росії зараз якось не надто прийнято любити „лузерів“, це застаріла мода» і тому успіху у російської читацької аудиторії не буде. Крім того, Прокоф'єв критикує якість перекладу російською мовою, особливо діалогів. Твори Гроссмана Прокоф'єв вважає не мистецтвом, а споживчим товаром на ринку, літературним аналогом жувальної гумки або пива .
Видання Роман був уперше виданий 2000 року на івриті. Переведений українською, німецькою, італійською, англійською, польською та іншими мовами і неодноразово перевидувався. Українською мовою роман вперше видано у перекладі Володимира Верховеня у харківському видавництві «Фоліо» у 2015 році накладом 1,5 тисячі екземплярів .
Деякі видання:
Екранізація Роман був екранізований в Ізраїлі в 2006 році . Режисер вибрав на головні ролі непрофесійних акторів, для кожного з яких ця роль була першою в кіно («Не боюся фільмів для молоді» — інтерв'ю з режисером Одедом Давідоффом на сайті «Сцена») . Фільм отримав головний приз ізраїльської кіноакадемії — премію «Офір» у 2006 році за найкращу чоловічу роль другого плану та був номінований на цю премію в 11 категоріях. У 2007 році на виконавиця головної ролі ) отримала головний приз журі за оригінальне та вражаюче виконання, а також спеціальну нагороду журі .
Примітки
Посилання Рецензія у журналі «Народ Книги у світі книг» Someone to Run With на Google Books