Дамбудзо Маречера (, повне ім'я — Чарльз Вільям Дамбудзо Маречера (); , Русапе, — , Хараре, Зімбабве) — зімбабвійський письменник, писав англійською мовою.
Біографія Син служниці та службовця в морзі. Виріс у злиднях і в умовах расової дискримінації, був вкрай незлагідним скрізь, починаючи з сім'ї. Навчався в місіонерській школі в Пенгалонзі, під Мутаре, потім з 1972 в Університеті Родезії (нині Університет Зімбабве), звідки в 1973 його відрахували за участь у студентських заворушеннях. За стипендією вступив у 1974 до Нового коледжу Оксфордського університету, звідки також був вигнаний у 1976 році за антисоціальну поведінку; університетський психіатр поставив йому діагноз «шизофренія». Жив у друзів, зловживав алкоголем та наркотиками. 1982 повернувся на батьківщину, де планувалося знімання фільму за його першою книгою, але Меречера посварився з режисером і план не реалізувався. Останні п'ять років вів бездомне, вкрай занедбане існування, жив у сквотах, постійно пив та недоїдав. Помер від запалення легенів, спричиненого наслідками СНІДу.
Творчість На відміну від більшості письменників Чорної Африки старшого покоління та своїх сучасників, зокрема — у Зімбабве, які здебільшого розвивали реалістичну поетику соціально ангажованої літератури, Маречера явно і навіть демонстративно орієнтувався на європейський модернізм (Артюр Рембо, Т. Т. З. Еліот), на поезію американських бітників (Аллен Гінзберг). Його біографія та творчість позначені типовими рисами проклятого поета. З африканських авторів йому був найближчий Крістофер Окігбо.
Твори
Дім голоду / The House of Hunger (1978, книга новел, отримала високі оцінки Доріс Лессінг і Анджели Картер ; премія за дебютну книгу газети Guardian ; багаторазово перевидана, в даний час включена до числа 100 найкращих африканських книг XX століття ; нім. пров., гол.пер.1988, фр.пер.1999) Чорне сонце / Black Sunlight (1980, роман, був заборонений у Зімбабве; згодом багаторазово перевиданий; перекладений французькою у 2012) Mindblast; or, The Definite Buddy (1984, п'єси, проза, вірші, щоденники; нім. пров. 1989) The Black Insider (1990, роман, перевид. 1992, 1993, 1999, нім. пер. 1993) Cemetery of Mind (1992, книга віршів, перевид. 1995, 1999) Scrapiron Blues (1994, тексти та нариси останніх років)
Визнання У 1990-ті і 2000-ті роки поезія і проза Маречери неодноразово перевидавалися, його твори перекладені багатьма мовами, а постать автора стала емблематичною для молодих поколінь, спадщина Маречери привертає жваву увагу публіки та критики.
Література
Veit-Wild F. Dambudzo Marechera: A Source Book on his Life and Work. London: Hans Zell, 1992 (перевид. 1993, 2004) Emerging Perspectives on Dambudzo Marechera/Flora Veit-Wild & Anthony Chennells, eds. Trenton: Africa World Press 1999 Gagiano A. Achebe, Head, Marechera: on power and change in Africa. Boulder: Lynne Rienner Publishers, 2000 Pattison D. No room for cowardice: a view of the life and times of Dambudzo Marechera. Trenton: Africa World Press, 2001 Caute D. Marechera і colonel: Zimbabwean writer & claims of the state. London: Totterdown Books, 2009 Moving spirit: legacy of Dambudzo Marechera в 21st century/ Julie Cairnie, Dobrota Pucherova, eds. Zürich; Münster: Lit, 2012 Reading Marechera/Grant Hamilton, ed. Woodbridge; Rochester: James Currey, 2013
Примітки