Кунгей-Ала-Тоо (, ) — гірський хребет. Разом з хребтом Заілійським Алатау утворює Північний Тянь-Шань.
Етимологія Слова "алатау" або "ала-тоо" означають "строкаті гори", позначення, що вказує на яскраво виражену висотну поясність гір, частково білих через сніг, частково темних на безсніжних ділянках. "Кунгей" або "кюнгей" позначає "сторона (гори), звернена на південь"Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е. М. 2001 . Географія Хребет витягнутий у широтному напрямку (з заходу на схід) і має протяжність 275 км по прямій лінії. Він облямовує з півночі улоговину, в якій знаходиться озеро Іссик-Куль (з півдня цю ж улоговину обмежує хребет Терскей Ала-Тоо). Ширина хребта у найвищій частині близько 30 км. Паралельно хребту з півночі тягнеться Заілійський Алатау. Кунгей-Ала-Тоо і Заілійський Алатау на заході розділені долиною Чон-Кеміну, основною притокою річки Чу, а на сході - долиною Чиліка, притокою річки Ілі. Долини Чон-Кеміну та Чиліка розділені Чиліко-Кемінською перемичкою, що з'єднує обидва хребти. Кордон Казахстану та Киргизії, що на заході проходить по хребту Заілійський Алатау, по Чилико-Кемінській перемичці переходить на хребет Кунгей-Ала-Тоо. Тим самим хребет на захід від перемички розташований у Киргизії, а на схід від перемички по ньому проходить кордон Киргизії та Казахстану.
Хребет починається на заході в районі Боомської ущелини річки Чу, де примикає до Киргизького Ала-Тоо. Кунгей Ала-Тоо у східному напрямі різко набирає висоту й у районі верхів'їв річки Дюре сягає висоти 4000 м. Тут починається найвища, центральна частина хребта. Найвища точка - Чок-тал, 4771 м. На схід від Чоктала знаходиться вершина Бозтері (4323 м). Тут у південно-східному напрямку відходить хребет Кумбель. Найбільша річка південного схилу Кунгей-Ала-Тоо, Чон-Ак-Суу, що впадає в Іссик-Куль, починається в цьому місці і тече в східному напрямку, так що північним схилом її долини служить основний хребет Кунгей-Ала-Тоо, а південним - хребет Кумбель. Потім долина Чон-Ак-Суу повертає на південь і входить до Семенівської ущелини. Від масиву піку Кемінський (4643 м) на північний захід відходить Чилико-Кемінська перемичка. На схід від піку Чайковського (4687 м) хребет знижується і переходить у сирти.
У західній і середній частинах хребта північний схил крутіший ніж південний, у східній - південний крутіший. Від основного хребта у північному та південному напрямку відходять відроги, що розділяють бічні долини.
Клімат Північного Тянь-Шаню континентальний. Найхолодніший місяць — січень, найтепліший — липень. На низьких висотах росте ліс (в основному тянь-Шанська ялина), потім від 2800 до 3600 метрів розташована субальпійська зона, ще вище - льодовики.
Зледеніння хребта присутнє у його центральній частині, де висота основного хребта ніде не опускається нижче 3500 м. По північному схилу льодовики трапляються від верхів'їв Дюре на заході до верхів'їв Курменти на сході, на південному — між річками Кобирга та Чон-Урюкти. Всього на схилах хребта 427 льодовиків, загальна площа заледеніння 403 км². У басейні Чон-Кеміну знаходяться 109, льодовиків, у басейні Чиліка — 164 льодовики, а на південному схилі — 154 льодовики. Найбільші льодовики: Жангирик - 8,9 км, Південний Жангирик - 8,0 км, Ат-Джайлоо - 7,6 км, Новий - 6,4 км.
Група з 10 невеликих озер розташована на території ущелин Сутбулак, Тулькісай та Карасай у зоні альпійських лук.
В ущелинах Кольсай і Кайинди знаходяться 4 найвідоміші і найвідвідуваніші озера Алматинської області - 3 Кольсайські озера і озеро Каїнди.
Перевали хребта, через які можна потрапити в долину озера Іссик-Куль, користуються великою популярністю у любителів гірських походів.
Хребет Кунгей цікавий в альпіністському сенсі, як мало «підкорений» хребет. Зі 150 вершин хребта було підкорено лише 40. Ділянка протяжністю 75 км від долини річки Жарбулак до долини Талди ніколи не відвідувалася альпіністами.
Ущелини, піки та перевали Ущелина Жарбулак Ущелина розташована між ущелинами Кугантор на заході та Кенсай на сході на північному макросхилі хребта. Протяжність ущелини 5 км. Гирло річки знаходиться на висоті 2960 метрів над рівнем моря, витоки на висоті 3650 метрів над рівнем моря. Вища вершина ущелини має висоту 4201,4 м і знаходиться у вододілі ущелин Жарбулак та Кугантор. У цирку ущелини, яка представлена трьома камерами, розташовані висячі та долинні льодовики. Високі нестабільні морени розташовані на вершинах льодовиків, що ускладнює підйом на них.
Перевал Джельсай розташований у центральній камері цирку на висоті 3910 метрів над рівнем моря між піком 4103,5 м на сході та піком 4056,4 на заході. Перевал з'єднує ущелини Жарбулак – річка Шилік та Ак-Суу – озеро Іссик-Куль. Державний кордон між Киргизькою Республікою та Республікою Казахстан проходить через перевал.
Перевал Джетитор розташований на висоті 3997,8 метрів над рівнем моря в південно-західній частині лівої кишені цирку ущелини, на захід від піку 4056,4 м. Перевал з'єднує ущелини Жарбулак – річка Шилік та Ак-Суу – озеро Іссик-Куль. Державний кордон між Киргизькою Республікою та Республікою Казахстан проходить через перевал. Ущелина Каїнди Ущелина, протяжністю 20 км, розташована на північному макросхилі хребта на схід від села Сатти. Витоки річки знаходяться на висоті 3200 метрів над рівнем моря і перериваються у місці злиття річок Каїнди та Шилік на висоті 1428,6 метрів над рівнем моря. Найвища точка ущелини розташована на висоті 3786,9 метрів над рівнем моря у вододілі з ущелиною Шет-Мерке. Північні схили покриті ялиновим лісом. Високогір'я до підніжжя хребта вкрите альпійськими луками. Зледеніння та моренні озера в ущелині відсутні. Ущелина Каїнди знаменита одним з найпопулярніших озер з однойменною назвою — озеро Каїнди, яке розташоване на висоті 1667 метрів над рівнем моря і березовим гаєм, який є найбільшим гаєм Північного Тянь-Шаню. Територія ущелини розташована на території Державного національного природного парку "Колсай колдері - Кольсайські озера".
Ущелина Кайракти Ущелина розташована між ущелиною Корумдик на сході та ущелиною Кугантор на заході на північному макросхилі хребта. Витоки ущелини починаються на висоті 3700 метрів над рівнем моря, гирло річки знаходиться на висоті 2717,8 метрів над рівнем моря. Протяжність ущелини 11 км. У вододілі хребта, який поділяє ущелини Кайрикти та Жаманбулак, розташована найвища точка вершини на висоті 4457,5 метрів над рівнем моря. У трьох камерах цирку ущелини розташовані висячі та долинні льодовики. Протяжність льодовиків 2 км. Перевал Ашутор та кілька вершин ущелини ще не пройдені та не обстежені. Ущелина Каракія Ущелина розташована на захід від ущелини Чон-Урюкти і на схід від ущелини Каскасу. Від витоків хребта Кунгей Алатау – 3400 м до злиття з річкою Шилік – 2040 м довжина ущелини становить 20 км. Устя річки Каракія розташоване у Блакитному каньйоні на річці Шилік. Найвища точка ущелини – 4165,2 метрів над рівнем моря розташована у вододілі ущелин Каракія та Чон-Урюкти. На висотах від 2700 до 3300 метрів над рівнем моря від ущелини Каракія тягнуться сирти вздовж Північного схилу Кунгей Ала-тоо до ущелини Кайрикти. Північно-західні схили покриті ялиновим лісом. Східні схили вкриті осипами порослими травою. У витоках ущелини розташовані потужна морена, під якою похований основний льодовик Каракія та 13 висячих та карових льодовиків.
Ущелина Каракія так само важкодоступна як ущелини Чон-Урюкти та Киші-Урюкти.
Однойменний перевал Каракія розташований на висоті 3774,7 метрів над рівнем моря у лівій частині льодовика. Перевал з'єднує ущелини Каракія – річку Шилік та ущелину Ашутер – притоку річки Барган-Суу. Державний кордон між Казахстаном та Киргизією проходить через перевал.
Перевал Байсаур Східний розташований на висоті 3785 метрів над рівнем моря. Тип перевалу сніжно-осипний. Перевал розташований на схід від перевалу Карасай Східний і на захід від піку 4069 м. Перевал сполучає ущелину Каскасу та ущелину Чонг-Орюктю. Державний кордон між Казахстаном та Киргизією проходить через перевал.
Ущелина Кенсай Ущелина розташована на північному макросхилі хребта. Протяжність ущелини 6 км. Ущелина впадає в річку Жангирик, що є витоком однієї з річок Шилік. Спочатку ущелина називалася Велика Тюя-Куйрікти, на честь колючого чагарника «верблюжий хвіст». Льодовик ущелини складається з трьох гілок - Ліва, Центральна та Права. Гілки розділені між собою бічними моренами протяжністю 1,5 км від фронту до язика льодовика. Нижче льодовика розташовані два об'єднані висячі кари. Пік Найзатау на висоті 3000 метрів над рівнем моря є найвищою точкою ущелини. Пік має загострену скельну форму. В ущелині також розташовані піки Енбек, Караган, Жалпактау та вузлова вершина Кенсай.
Перевал Кенсай Східний розташований на висоті 3940 метрів над рівнем моря. Тип перевалу сніжно-осипний. Перевал розташований у правій гілці льодовика Кенсай між піком Кенсай та піком Жалпактау. Перевал з'єднує ущелини Кенсай – річка Шилік та Ак-Суу – озеро Іссик-Куль. Державний кордон Казахстану та Киргизії проходить через перевал.
Перевал Кенсай Західний знаходиться на висоті 3900 метрів над рівнем моря. Тип перевалу сніжно-льодовий. Перевал розташований в центральній гілці льодовика між піками Караган і Єнбек. Первал з'єднує ущелини Кенсай-Річка Шилік і Карачин — озеро Іссик-Куль. Державний кордон Казахстану і Киргизії проходить через перевал. Ущелина Кенсу Ущелина розташована на східному схилі хребта. Ущелина тягнеться від висоти 3300 метрів над рівнем моря до висоти 1600 метрів над рівнем моря, де впадає в річку Чарин. Протяжність ущелини 45 км. Однойменне село Кенсу знаходиться в гирлі річки Кенсу. Висота найвищої вершини ущелини 3572 метрів над рівнем моря. Води річки Чонташ, яка має однойменну назву з перевалом на висоті 3198 м, впадають у річку Кенсу у високогірній зоні. Велика притока Табилгати, яка бере початок від однойменного перевалу Табилгати на висоті 2914 м, впадає в Кегенську долину річки Кенсу. Північні схили покриті ялиновими лісами. Південні схили покриті альпійськими луками, заростями арчевніка і азійськими різновидоами ялівцю. Вісім моренних озер розташовані в цирку льодовика біля витоків річки Кенсу.
Однойменний перевал Кенсу знаходиться на висоті 3115 метрів над рівнем моря. Перевал розташований у верхів'ї витоку річки Тобилгити біля притоки річки Кенсу. Перевал з'єднує ущелини Тобилгити-Річка Шарин і Кенсу — Іссик-Кульська долина. Державний кордон між Казахстаном і Киргизією проходить через перевал.
Перевал Кенсу Західний знаходиться на висоті 3035 метрів над рівнем моря. Тип перевалу трав'яний. Перевал розташований у верхів'ях безіменного припливу річки Кенсу, на схід від річки Шонтас. Державний кордон між Казахстаном та Киргизією проходить через перевал.
Перевал Киші-Сарибулак знаходиться на висоті 3350 метрів над рівнем моря. Тип перевалу осипний. Перевал розташований на захід від вузлової вершини 3441 м і на схід від вершини Таптатау, висота якої складає 3582,1 м. Перевал з'єднує ущелину Кольсай – річку Шилік та ущелину Курети – озеро Іссик-Куль. Державний кордон Казахстану та Киргизії проходить через перевал.
Перевал Сарибулак знаходиться на висоті 3274 метри над рівнем моря. Тип перевалу осипний. Перевал розташований на сході від вузлової вершини 3211 м і на північний захід від вершини 3381 м. Перевал з'єднує ущелину Кольсай – річку Шилік та ущелину Чон-Сарибулак – озеро Іссик-Куль. Державний кордон Казахстану та Киргизії проходить через перевал.
Перевал Чонташ розташований на висоті 3198 метрів над рівнем моря. Тип перевалу трав'яний. Перевал розташований у верхів'ї притоки річки Кенсу, на схід від вершини 3404,8 м і на захід від гори 3325 м. Перевал сполучає ущелини Кенсу річки Чарин і Чонташ Іссик-Кульської долини. Державний кордон між Казахстаном та Киргизією проходить через перевал.
Ущелина Киши-Урюкти