Микола Павлович Неклю́єнко ( 2 жовтня 1929, Литвинівка — 10 грудня 2011, Севастополь) — український художник театру і живописець; член Спілки радянських художників України з 1972 року.
Біографія Народився 2 жовтня 1929 року в селі Литвинівці (нині Старобільський район Луганської області, Україна) у сім'ї художника. Після закінчення сільської школи у 1944 році вступив до Ворошиловградського художнього училища, проте перервав навчання, оскільки вимушений був поступити до школи фабрично-заводського навчання для отримання робітничої професії. 1951 року все-таки закінчив художнє училище, а 1958 року — Харківський художній інститут за спеціальністю театрально-декоративний живописНеклюенко М. П. / Народная галерея Мансарда художников. . Його викладачами були, зокрема, Борис Косарєв, Валентин Сизиков, Олександр Хмельницький, Михайло Рибальченко, Леонід Братченко.
Після здобуття фахової освіти працював художником-постановником у Чернігівському музично-драматичноиу театрі; у 1959—1980 роках — художником Луганського художньо-виробничого комбінату. 1980 року переїхав до Криму, де працював у майстернях Художнього фонду України в Севастополі. З 1999 року на пенсії. Жив у селі Віліному Бахчисарайського району в будинку на вулиці Чапаєва, № 18, квартира № 34Неклюєнко Микола Павлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 104.. Помер у Севастополі 10 грудня 2011 року.
Творчість Працював у галузі станкового живопису, створював переважно портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
«Я. Аренський» (1961); «Мати» (1963); «М. Чернявський» (1963); «Реквієм» (1964); «Натхнення» (1968); «З роботи» (1969); «Герой Соціалістичної Праці А. Шпот» (1969); «Федір Ковальов» (1969)Ковалев, Федор Власович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Академический проект Санкт-Петербург, 2002. — Т. 5. — С. 32. ; «А. Луговський» (1971); «О. Рай» (1975); «Дільничний міліціонер В. Осипов» (1977); «Після дощу. Крим» (1978); «Натхнення» (1980); серія «Мій край» (1990—2004); «Натюрморт із маками» (1996); «Настоятель протоієрей Михаїл» (1999); «Натюрморт. Бузок» (2000); «Весняний натюрморт» (2002); «На березі моря» (2006); «Осінній день» (2008); «Маки» (2009); «Натюрморт із гвоздиками» (2009); «Натюрморт з яблуками» (2009); «Польові квіти» (2009). </div> Брав участь у міських, обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1959 року. Персональна виставка відбулася у Сімферополі у 2007 році.
Деякі полотна художника зберігаються у музеях Києва, Харкова, Луганська, Севастополя, Сімферополя, в приватних колекціях у США, Німеччині, Італії, Канаді, Австралії.
Примітки
Література