Папу́жник червоноголовий (Erythrura cyaneovirens) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Ендемік Самоа.
Опис Довжина птаха становить 11 см. Голова червона, спина синьо-зелена, горло і груди сині, решта нижньої частини тіла синьо-зелена. Надхвістя і гузка червоні. Хвіст короткий, центральні стернові пера темно-червоні, решта чорнувато-коричневі. Очі карі, дзьоб чорний. Самиці мають дещо світліше, менш яскраве забарвлення, нижня частина тіла у них більш зелена.
Підвиди Виділяють два підвиди: E. c. gaughrani duPont, 1972 — острів Саваї; E. c. cyaneovirens (Peale, 1849) — острів Уполу.
Фіджійські і королівські папужники раніше вважалися підвидами червоноголового папужника, однак були визнані окремими видами.
Поширення і екологія Червоноголові папужники живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, на луках і плантаціях, в садах. Уникають густих тропічних лісів. Живляться переважно насінням трав'янистих рослин, а також комахами та їх личинками. Гніздо кулеподібне, в кладці 3-4 яйця. Інкубаційний період триває 2 тижні, птешенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення і стають самостійними у віці 1,5 місяців.
Збереження МСОП класифікує королівських і червоноголових папужників як один вид Erythrura cyaneovirens і класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція королівських папужників становить менше 1000 дорослих птахів, а популяція червоноголових папужників є більшою. Загальна популяція королівських і червоноголових папужників становить від 10 до 20 тисяч дорослих птахів.
Примітки
Джерела Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4. Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.