«Їхня власна ліга» () — американська спортивна драма 1992 року режисера Пенні Маршалл, знята за сценарієм Лавелла Ґанца і Бабалу Мандела, написаним на основі оповідання Келлі Кенделі й Кім Вілсон про вигадані події у перші дні заснування Ліги жіночих бейсбольних команд США (), яка дійсно існувала з 1943 року.

Сюжет У 1988 році Дотті Гінсон відвідує відкриття виставки All-American Girls Professional Baseball League у Залі слави бейсболу в Куперстауні. Вона бачить багатьох колишніх подруг і товаришок по команді, які грають у гру, що викликає спогад про 1943 рік.

Під час Другої світової війни, коли загрожує закриття Major League Baseball (MLB), власник Chicago Cubs Волтер Гарві переконує інших власників профінансувати жіночу лігу. Керувати нею призначають Іру Ловенштейна. Скаут Ерні Кападіно відвідує гру промислової ліги софтболу в Орегоні й зацікавлюється Дотті — кетчером місцевої молочної команди. Вона не зацікавлена, щаслива в своєму житті й чекає повернення чоловіка Боба з війни. Але її молодша сестра Кіт Келлер відчайдушно хоче вирватися й чогось досягти. Кападіно не вражає гра Кіт, але погоджується взяти її, якщо вона переконає Дотті.

Дотті заради сестри погоджується. Вони з Кіт їдуть до Harvey Field (вигаданий аналог Wrigley Field) у Чикаго на відбіркові збори. По дорозі вони змушують Кападіно взяти невродливу другу базу Марлу Гуч. Там вони зустрічають танцюристку таксі Мей «All-the-Way-Mae» Мордабіто, її найкращу подругу, вишибалу Доріс Мерфі, тиху праву філдерку Евелін Ґарднер, неписьменну ліву філдерку Ширлі Бейкер, пітчерку/шортстоп і колишню «міс Джорджія» Еллен Сью Ґотландер, ліву філдерку/реліф-пітчерку Бетті «Спагеті» Горн, першу базу Гелен Гейлі та Еліс «Скітер» Ґасперс. Вони разом із п’ятьма іншими складають команду Rockford Peaches, а ще 48 дівчат формують Racine Belles, Kenosha Comets і South Bend Blue Sox.

Peaches очолює колишня зірка Cubs Джиммі Дуган — цинічний алкоголік. Спочатку він сприймає всю ідею як жарт і змушує Дотті стати лідером на полі. Джиммі грубо ставиться до гравчинь. Команда подорожує з сином Евелін Стілвеллом і командною супровідницею міс Катберт. Під час гри Life фотографує Дотті: вона ловить м’яч за домашньою базою, роблячи шпагат. Фото потрапляє на обкладинку журналу. Кампанія з піару приваблює більше глядачів, але власники залишаються скептичними.

Гравчині зближуються: Марла виходить заміж за Нельсона, якого зустріла в шумному барі, й покидає команду на решту сезону; Мей вчить Ширлі читати; Евелін пише командну пісню. Ловенштейн просуває Дотті як «обличчя ліги», що викликає заздрість Кіт. Сестринське суперництво загострюється, і Кіт обмінюють до Racine Belles.

Peaches завершують сезон із найкращим результатом у лізі й виходять у Світову серію. Бетті отримує телеграму: її чоловік загинув на Тихоокеанському театрі. У горі вона покидає команду. Того вечора Дотті несподівано бачить Боба — він повернувся пораненим і демобілізованим. Джиммі дізнається, що Дотті їде додому з чоловіком. Він намагається переконати її зіграти в Світовій серії, але безуспішно. Він каже, що вона пошкодує.

Peaches грають із Belles у Світовій серії — вона доходить до сьомої гри. Дотті повертається до Peaches на останню гру, а Кіт виходить стартовою пітчеркою за Belles. У дев’ятому іннінгу Belles ведуть на один ран, але Дотті вибиває вирішальний ран. Кіт у розпачі, але отримує другий шанс: з двома аутами вона робить хіт і, ігноруючи знак третьої бази зупинитися, забігає на вирішальний ран, зіштовхнувшись із Дотті на домашній базі. Дотті випускає м’яч — ран зараховується.

Повний стадіон переконує Гарві підтримати Ловенштейна. Після гри сестри миряться, перш ніж Дотті їде з Бобом.

У теперішньому часі в Куперстауні Дотті возз’єднується з іншими гравчинями — включно з Кіт, — Кападіно та Ловенштейном. Вона розповідає, що Боб помер минулої зими. Також дізнається, що Джиммі помер рік тому, у 1987-му, і зустрічає дорослого Стілвелла, який каже, що Евелін померла кілька років тому. Уцілілі Peaches співають командну пісню Евелін і фотографуються. Під час титрів вони знову грають у бейсбол на Doubleday Field.

У ролях

Посилання (29.08.2022)