Володимир Петрович Головко́ ( 3 березня 1942, Липове — 10 жовтня 2002, Київ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1990 року.
Біографія Народився 3 березня 1942 року в селі Липовому (нині Прилуцький район Чернігівської області, Україна). 1966 року закінчив Київський державний художній інститут, де навчався зокрема у Василя Забашти, Карпа Трохименка, Іллі Штільмана.
З 1966 року викладав у Київському художньому технікумі/Київському інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну: у 2000—2002 роках — доцент, завідувач кафедри художніх основ дизайну.
Жив у Києві в будинку на сучасній вулиці Князів Острозьких, № 63-А, квартира № 381Головко Володимир Петрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 34. та в будинку на вулиці Мостицькій, № 26, квартира № 86Головко Володимир Петрович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 144.. Помер у Києві 10 жовтня 2002 року.
Творчість Працював у галузі станкового живопису, створював натюрморти, пейзажі, тематичні композиції, акварелі. Серед робіт:
серія «Моє село» (1976); триптих «Жнива» (1976); «Літо в Сирецькому гаю» (1977); «Натюрморт із ромашками» (1985); «На риболовлю» (1989); «Натюрморт із грибами» (1993); «Натюрморт із соняшниками» (1997); «Натюрморт із кавуном» (1997); «Лавра» (1998); «Різдвяний вечір» (1998); «Яблуневий цвіт» (1999); «Спогади про літо» (1999); «Піони» (2000); «Благодать» (2001). </div> Брав участь у республіканських та всеукраїнських мистецьких виставках з 1966 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1979, 1990, 2002 роках.
Окремі полотна художника зберігаються у музеях Івано-Франківська, Караґанди.
Примітки
Література