Крістоф Луїтпольд Фроммель (; 25 вересня 1933, Гайдельберг — 11 лютого 2026, Рим) — німецький мистецтвознавець та фахівець з архітектури. Почесний директор () бібліотеки Герціана в Римі.
Життєпис Крістоф Луїтпольд Фроммель народився 25 вересня 1933 у місті Гайдельберг, Німеччина. Син Ґергарда Фроммеля, племінник Вольфганга Фроммеля та брат Мельхіора Фроммеля.
Фроммель вивчав історію мистецтва, класичну археологію та історію в Мюнхенському університеті, де отримав докторський ступінь у 1959 році. Після стипендії та асистентської роботи в бібліотеці Герціана (1959—1967), він габілітувався в 1967 році в Боннському університеті, де потім обіймав посаду професора до 1980 року. Серед його учнів на той час були Вольф Теґетоф, Андреас Тьоннесманн і Елізабет Кієвен.
Працював в Інституту перспективних досліджень у Прінстоні та в Університет Каліфорнії у Берклі. З 1980 року до виходу на пенсію у 2001 році працював директором бібліотеки Герціана в Римі, заступивши Вольфганга Лоца. З 2003 року обіймає посаду професора в університеті Ла Сап'єнца в Римі.
Член Європейської академії наук та образотворчих мистецтв, член-кореспондент Геттінгенської академії наук, а з 1985 року — член-кореспондент Британської академії. З 2020 року він є п'ятим німецьким почесним громадянином РимуFrankfurter Allgemeine Zeitung, 24 грудня 2020, S. 15.
Фроммель став відомим у професійному світі своєю роботою «Римський палац епохи Високого Відродження» (). Його основні теми включають італійське Відродження як вершину постантичної культури та місто Рим як центр історії італійської архітектури.
Помер у Римі 11 лютого 2026 року у віці 92 років.
Сім'я Перший шлюб був із художницею та перекладачкою Джоке Гаверкорн ван Рейсвейк (; 18 січня 1935 — 9 лютого 2022), другий — з мистецтвознавицею Забіне Кюбахер (1958).
Нагороди 1985 року отримав премію Салімбені за свою книгу «Архітектор Рафаель» (; 1984), написану у співавторстві зі Стефано Рей () та Манфредо Тафурі.
1999 року отримав орден «За заслуги перед Італійською Республікою», «Великий офіцер» ().
Вибрані праці Die Farnesina und Peruzzis architektonisches Frühwerk, De Gruyter, Berlin 1961. Der römische Palastbau der Hochrenaissance, Wasmuth, Tübingen 1973. Michelangelo und Tommaso dei Cavalieri, Castrum Peregrini Presse, Amsterdam 1979. Michelangelo Marmor und Geist: Das Grabmal Papst Julius’ II. und seine Statuen, Schnell + Steiner, Regensburg 2014. Schriftenreihe Christoph Luitpold Frommel auf ART-Dok
Виноски
Посилання
Prof. Dr. Christoph Frommel, Director Emeritus на сайті бібліотеки Герціана Сайт Ґерхарда Фроммеля