Дольмен де Сото () — підземна споруда доби неоліту в Трігеросі, Андалусія, Іспанія. За приблизними підрахунками, він був побудований між 4500 і 5000 років тому і є одним із приблизно 200 неолітичних ритуальних поховань у провінції Уельва.
історія
Це місце знайшов Армандо де Сото Морільяс, коли він хотів побудувати новий будинок у 1922 році у своєму маєтку Ла лобіта. Того ж року на місці поховання було розпочато розкопки, а в 1924 році герцог Альба Якобо Фітц-Джеймс Стюарт попросив німецького археолога Гуго Обермаєра провести деякі дослідження. Обермаєр виявив вісім похованих тіл у ембріональній позі разом з артефактами, після чого Обермаєр опублікував книгу, в якій описує результати розкопок і характеристики місця поховання. У 1931 році його було оголошено Національним пам'ятником Іспанії, але він залишався приватною власністю до 1987 року, коли він був включений до юрисдикції Міністерства культури Іспанії.
Структура Зовні він нагадує кругоподібний курган діаметром 75 метрів. Має V-подібний прохід 21 метр завдовжки, починаючи з 0.8 м шириною, 1,55 м високий західний вхід, який розширюється до 3.1 м завширшки та 4 м заввишки на сході. У східному кінці проходу є камера. Під час рівнодення перше сонце освітлює внутрішню частину проходу та камеру на кілька хвилин, і вважається, що це означало можливе повторне народження похованого. На кількох стоячих каменях є гравіювання, і він вважається одним із найбільших дольменів в Іспанії. Прохід має 31 стоячий камінь у північній частині проходу та 33 у південній частині. Стоячі камені складаються з кварциту, пісковику та вапняку.
Артефакти та гравюри Кожне з восьми виявлених похованих тіл перебувало в позі ембріона, а поруч із ними були відповідні артефакти. Були виявлені кинджали, чаші та морські скам'янілості. Знайдених артефактів було не так багато, як на інших місцях; тому припускається, що Дольмен де Сото довгий час не використовувався. Гравюри були знайдені на 43 стоячих каменях і описують людей, чашки, ножі та геометричні форми, такі як прості лінії чи кола.
Примітки