Го́луб аргентинський (Patagioenas picazuro) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 35—37,5 см, вага 450 г. Крила відносно довгі, хвіст короткий. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, груди і верхня частина тіла бордові, пера на них мають світлі краї, що формують легкий лускоподібний візерунок. Нижня частина грудей і живіт світліші. Потилиця і шия з боків сірі, пера на них мають чорно-білі краї, що формують «комір». Верхні покривні пера крил сірі, верхні і нижні покривні пера хвоста сизувато-сірі. Стернові пера сірі, з чорною смугою на кінці. Райдужки оранжево-червоні, дзьоб сіруватий.
Підвиди Виділяють два підвиди: P. p. marginalis (Naumburg, 1932) — північно-східна Бразилія (Піауї, Баїя, Гояс); P. p. picazuro (Temminck, 1813) — східна і південна Бразилія (на південь від Пернамбуку), східна Болівія, східна і центральна Аргентина, Уругвай і Парагвай.
Поширення і екологія Аргентинські голуби мешкають в Бразилії, Болівії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть у вологих і сезонно вологих тропічних лісах, на узліссях, в рідколіссях і саванах, в галерейних лісах, на луках і полях, в парках, садах і людських поселеннях. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.
Аргентинські голуби ведуть переважно осілий спосіб життя, зустрічаються зграями, під час сезону розмноження — парами. Вони живляться насінням, бруньками, пагонами, молодим листям і безхребетними, шукають їжу як на деревах, так і на землі. Початок сезону розмноження відрізняється залежно від регіону, в Бразилії він триває переважно з листопада по грудень. Гніздо — проста платформа з гілочок, яка розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці одне яйце.
Примітки
Джерела Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996 David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001