Чемпіонат Формули-2 FIA () — це міжнародна серія перегонів другого рівня для одномісних болідів, організована Міжнародною автомобільною федерацією (FIA). Серію було створено у 2017 році внаслідок ребрендингу GP2 — тривалої підготовчої серії для Формули-1. Засновниками серії були Флавіо Бріаторе та її нинішній виконавчий директор Бруно Мішель. Досвід виступів у цьому турнірі не є обов'язковим, проте більшість сучасних пілотів Формули-1 змагалися у Формулі-2 або GP2 перед переходом до найвищого класу автоспорту. Цей чемпіонат є завершальним ступенем у програмі розвитку молодих пілотів .

Чемпіонат Формули-2 FIA покликаний створити ідеальне підготовче середовище для виступів у Формулі-1, а також забезпечує відносну фінансову доступність перегонів для команд. Оскільки це моносерія, усі учасники зобов'язані використовувати однакові шасі розробки італійського виробника Dallara, а також єдині двигуни та постачальника шин. Така техніка максимально наближена до болідів Формули-1 за рівнями безпеки, естетики, функціональності систем, продуктивності, екологічності та економічної ефективності. Етапи Формули-2 проходять переважно на європейських і близькосхідних автодромах, однак змагання також відбувалися на інших міжнародних трасах, зокрема на трасі Альберт-Парк в Австралії, Міжнародному автодромі Маямі в США та Автодромі імені Жиля Вільнева в Канаді.

Історія Створення та перший сезон

З огляду на тривалий успіх GP2 та , у 2015 році FIA оголосила про намір відродити категорію Формули-2. Це рішення ухвалили попри те, що лише за три роки до цього проведення попереднього Чемпіонату Формули-2 FIA припинили через недостатню кількість учасників у його останньому сезоні. 8 березня 2017 року FIA підтвердила проведення ребрендингу серії GP2 на Чемпіонат Формули-2 FIA. Це стало можливим завдяки угоді з компанією Liberty Media, яка на початку того ж року придбала як саму серію, так і Formula One Group. Тогочасний президент FIA Жан Тодт заявив, що впорядкування шляху гонщиків до Формули-1 було однією з головних цілей федерації за період його перебування на посаді.

Чемпіонат Формули-2 2017 року складався з одинадцяти етапів, десять із яких проходили у рамках вікендів Чемпіонату світу Формули-1, а ще один відбувся як окреме змагання на автодромі Херес. У тому сезоні зберегли використання шасі Dallara GP2/11, яке дебютувало ще у 2011 році, та двигуна Mecachrome V8108 GP2 V8, уперше представленого ще у 2005 році. Звання чемпіона в особистому заліку виборов дебютант і чинний переможець серії GP3 Шарль Леклер, тоді як у командному заліку тріумфував колектив Russian Time.

2018—2020

У сезоні 2018 року дебютував новий болід Dallara F2 2018, оснащений двигуном Mecachrome V634 та системою захисту голови пілота Halo, яку того ж року впровадили й у Формулі-1. До календаря змагань увійшли автодром Поль Рікар та автодром Сочі, тоді як етап на автодромі Херес вилучили з розкладу. Після річної перерви до серії повернулася команда Carlin, а також приєднався колектив Charouz Racing System через припинення існування Світової серії Формули V8 3.5. Невдовзі після завершення сезону команду Russian Time продали компанії Virtuosi Racing, яка керувала її діяльністю ще з 2015 року.

У сезоні 2019 року сталася перша за 10 років загибель пілота у формульних змаганнях другого рівня під егідою FIA, коли під час основної гонки на автодромі Спа-Франкоршам загинув французький гонщик Антуан Юбер. Заїзд зупинили червоними прапорами й згодом остаточно скасували, як і спринтерську гонку наступного дня. Пізніше того ж року на знак вшанування пам'яті гонщика FIA заснувала Нагороду імені Антуана Юбера, яку присуджують найкращому дебютанту за підсумками сезону. Першим володарем цієї премії став Чжоу Гуаньюй.

Пандемія COVID-19 суттєво порушила перебіг сезону 2020 року, що призвело до численних перенесень, скасувань етапів та масштабного перегляду календаря змагань. Перегони зрештою розпочалися в липні, а до розкладу вперше й водночас востаннє увійшов етап на автодромі Муджелло.

2021—2023 У рамках заходів зі скорочення витрат після пандемії сезон 2021 року зазнав масштабної реструктуризації. Кожен етап тепер складався з трьох гонок замість двох, а кількість автодромів зменшили з дванадцяти до восьми. Формула-2 продовжила використовувати шасі Dallara F2 2018, попри початкові плани замінити його в 2021 році. Календар змагань відокремили від розкладу Чемпіонату Формули-3 FIA, тому обидві серії більше не проходили впродовж одних і тих самих вікендів Формули-1. Унаслідок цього з розкладу вилучили автодроми Ред Булл Ринг, Гунґароринг, Барселона-Каталунья, Поль Рікар та Спа-Франкоршам, натомість до календаря увійшла вулична траса Джидда.

У чемпіонаті 2022 року відбулося повернення до формату з двома гонками на кожному етапі, що діяв до 2021 року, а також зменшилася кількість очок за спринтерські гонки, поул-позиції та найшвидші кола. Календар розширився до двадцяти восьми гонок у рамках чотирнадцяти етапів. До розкладу повернулися автодроми, вилучені у 2021 році, а також додалися дві нові локації — автодроми Імола та Зандворт. Етап на автодромі Сочі скасували через російське вторгнення в Україну.

У 2023 році Формула-2 уперше провела змагання на трасі Альберт-Парк. Початково запланований етап в Імолі довелося скасувати через сильну повінь у регіоні.

2024—дотепер

У 2024 році в серії дебютувало нове шасі Dallara F2 2024. Створене з метою максимального наближення до болідів Формули-1 поточного покоління, воно отримало передові технології безпеки та було спроєктоване так, щоб краще підходити для пілотес. Крім того, чемпіонат уперше завітав на Міжнародний автодром Лусаїл, який у календарі змагань замінив етап у Зандвоорті.

Після 2025 року етап на автодромі Імола вилучили з календаря чемпіонату, а на його заміну в сезоні 2026 року прийшов етап на новій трасі Мадринг. У 2026 році також мали пройти два етапи на Міжнародному автодромі Бахрейну та вуличній трасі Джидда, однак їх скасували через війну США та Ізраїлю проти Ірану. Їх замінили етапами на Міжнародному автодромі Маямі та Автодромі імені Жиля Вільнева, завдяки чому чемпіонат уперше завітав до Північної Америки. Пізніше в сезоні організатори також оголосили про розширений формат етапу в Баку, що передбачав проведення додаткової кваліфікаційної сесії та другої основної гонки.

Болід, технології та вартість участі

Експлуатація боліда Формули-2 протягом одного сезону оцінюється приблизно у 3 мільйони доларів США. У більшості випадків гонщики змушені покривати ці витрати самостійно за рахунок залучення спонсорів або з власних та сімейних ресурсів. Настільки високі витрати залишаються однією з головних перешкод для переходу до Формули-1. Щоб зменшити фінансове навантаження, FIA впровадила низку заходів із контролю витрат, зокрема заморожування специфікацій болідів та скорочення кількості етапів, що найбільш виразно проявилося у змінах, запроваджених у сезоні 2021 року.

Станом на 2026 рік усі команди Чемпіонату Формули-2 FIA виступають на однакових болідах, створених на базі вуглепластикового шасі Dallara та оснащених двигуном Mecachrome V634 з одним турбокомпресором, оновлення якого заплановано на 2029 рік. Мінімальна маса боліда разом із пілотом має становити 795 кг. Автомобіль оснащено коробкою передач виробництва Hewland з восьмипозиційним барабаном і храповим механізмом, а також удосконаленим програмним забезпеченням для точнішого перемикання передач. Постачальником зчеплення є компанія ZF Sachs, а керування ним здійснюється за допомогою підкермової пелюстки.

З часу заснування серії GP2 у 2005 році компанія OZ Group є єдиним постачальником колісних дисків. У 2020 році змагання перейшли з 13-дюймових на 18-дюймові диски з магнієвого сплаву, дизайн яких запозичили у дорожніх автомобілів. Цю зміну впровадили в очікуванні нового регламенту Формули-1 2022 року, що також дозволило забезпечити тісніший обмін даними між обома серіями. Компанія Pirelli є ексклюзивним постачальником шин для Формули-2 починаючи з 2017 року. Наразі виробник пропонує чотири типи сліків, серед яких фіолетовий supersoft, червоний soft, жовтий medium та білий hard. Для дощової погоди передбачено єдиний склад шин із синім маркуванням.

Боліди обладнано стандартним паливним баком безпеки FIA Premier FT5 максимальною місткістю 125 літрів. Утім, дозаправлення під час перегонів заборонено з міркувань безпеки та задля контролю витрат. У 2023 році офіційним паливним партнером серії стала компанія Aramco, яка забезпечує всіх учасників стандартизованим пальним.

Системи керування для пілота залишаються свідомо простими. Кермове керування — рейкового типу й повністю ручне, без використання підсилювача, за аналогією із серією IndyCar. Компанія XAP Technology постачає керма з 2011 року, а поточну модель Formula 2451 S3 впровадили у 2018 році. Вона має шість кнопок на лицьовій панелі, п'ять задніх пелюсток для активації DRS, перемикання передач та управління зчепленням, а також три поворотні перемикачі, що майже повністю відтворює компонування аналога з Формули-E. Електроніка також є стандартизованою для всіх учасників, оскільки всі боліди оснащені електронним блоком керування Marelli Marvel SRG 480 та блоком управління живленням Marelli PDU 12-42. Використання телеметрії обмежене лише потребами телевізійної трансляції, однак команди отримують доступ до даних, коли болід перебуває в боксах.

Починаючи з 2015 року в серії також застосовують систему зменшення лобового опору (DRS). Вона зменшує кут атаки верхнього елемента заднього крила для полегшення обгонів, коли пілот перебуває на відстані менше ніж в одній секунді від суперника. З міркувань безпеки під час дощової погоди система деактивується автоматично.

Попри те, що боліди Формули-2 поступаються у швидкості машини Формули-1, вони залишаються серед найшвидших одномісних автомобілів у автоспорті та здатні розвивати максимальну швидкість близько 335 км/год у конфігурації з низьким рівнем притискної сили. Ключова відмінність їхніх динамічних характеристик полягає у поведінці на поворотах та під час гальмування, де завдяки притискній силі бічне прискорення сягає 3,9 g, а перевантаження при гальмуванні становить до 3,5 g. Для порівняння, у Формулі-3 ці показники сягають 2,6 g, а в серійних спортивних автомобілях Кубка Porsche Carrera досягають лише близько 1,7 g. Показники рекорду кола на автодромі Альберт-Парк наочно демонструють відмінності між формульними категоріями FIA. Рекорд Формули-2 тут становить 1 хвилину 28,989 секунди проти 1 хвилини 19,813 секунди у Формулі-1 та 1 хвилини 33,025 секунди у Формулі-3. Як зазначав у 2023 році Ліам Ловсон, який має досвід виступів у Формулі-1, Формулі-2 та японській Суперформулі, остання серія є швидшою за Формулу-2 та набагато ближчою до Формули-1, а в окремих поворотах завдяки винятковій притискній силі за відчуттями навіть нагадує її.

Водночас упродовж історії серії послідовно посилювалися й заходи безпеки. Кожен болід повинен відповідати стандартам FIA щодо випробувань на лобовий, бічний та задній удари, а також на удар у кермову колонку, та оснащується дугами безпеки, ударопоглинальними структурами й монококом, що проходить випробування на навантаження. З 2011 року обов'язковими стали капсули виживання з протипроникними панелями та страхові троси кріплення коліс, покликані зменшити ризик їх відокремлення під час аварій. У 2018 році на болідах також запровадили систему захисту голови пілота Halo.

Формат етапів