Фунікулер Монмартр це не фунікулер у строгому розумінні, а з двома кабінами. Курсує на пагорб Монмартр і, таким чином, також до всесвітньо відомої базиліки Сакре-Кер, розташованої там.
Розташований в 18-му окрузі Парижа, є під орудою RATP, що відповідає за громадський транспорт міста Парижа.
Характеристики Сучасний фунікулер відкрито 1 червня 1991, оснащений електричним приводом і має два незалежні вагони, кожний на 60 місць, має пропускну здатність 2000 пасажирів на годину. Долає 36-метрову різницю висот та дистанцію 108 м менш ніж за 90 секунд. Дві станції в початковій і кінцевій точці були створені архітектором Франсуа Деслож'є, нові вагони з великими вікнами були розроблені дизайнером , який також спроектував вагони TGV Atlantique. Кожна кабіна має власний барабанний підіймач, подібний до ліфта, щоб у разі відмови підсистеми, наприклад через технічне обслуговування, можна продовжити роботу лише з одним вагоном.
Історія Перший фунікулер на гору було введено в експлуатацію 13 липня 1900 року, а експлуатацію було передано компанії . З 1 листопада 1931 року по 2 лютого 1935 року фунікулер замінили автобусом. В 1933 році STCRP () став новим оператором, якому було доручено модернізувати інфраструктуру. Систему фунікулера з водним баластом замінили двома електричними підіймачами. Через кілька років фунікулер перейшов під оруду RATP.
Після Другої світової війни фунікулер модернізував фон Ернст Хеккель із Саарбрюккена. Emil Maurer (Redaktion): Deutsche Verkehrsausstellung — Offizieller Katalog. Carl Gabler, München 1953, Einschaltseite 32, zwischen S. 136 und 137.
В 1990—1991 роках фунікулер знову був модернізовано. Для цього роботу довелося призупинити з 1 жовтня 1990 року по 1 червня 1991 року. Саме в цей період автобус Montmartrobus, що ще курсує, на початок 2020-х, між площею Пігаль і вершиною пагорба, перебрав на себе пасажирські перевезення.
Примітки
Література Le patrimoine de la RATP. Éditions Flohic, ISBN 978-2-84234-007-0.