Промова Гітлера в Рейхстазі 6 жовтня 1939 року — промова Адольфа Гітлера невдовзі після окупації Польщі. Під час її проголошення була озвучена передостання пропозиція Гітлера західним Союзникам щодо миру.

Промова

Щойно після поїздки зруйнованою Варшавою, Гітлер витратив майже 80 або 90 хвилин промови на урочистий та напрочуд брехливий звіт про завоювання Польщі. Гітлер стверджував, що «держава з не менше ніж 36 млн. жителів… підняла зброю супроти нас. Їхні войовничі наміри були далекосяжними, і їхня впевненість у своїй здатності розгромити Німеччину не знала меж…». Він заявив, що обмежив бомбардування військовими об’єктами і пропонував коменданту Варшави дозволити цивільним евакуюватися з міста, але отримав відмову.

Рейхсканцлер переконував, що, апелюючи до середньовічних стереотипів, «видатними рисами польського характеру були жорстокість і відсутність моральної стриманості», що «безсоромні образи», які поляки завдали Німеччині, були нестерпними, що польський уряд був «болонкою західних демократій» і підтримувало його лише 15 % населення. Тоді ж Гітлер зробив нечіткі погрози, що Німеччина (разом із Радянським Союзом), «після наведення ладу у Центральній Європі», спрямує свою владу на південно-східну Європу.

Змінивши тон, Гітлер запропонував Франції та Британії "оливкову гілку миру". Він засудив війну як акцію, де всі учасники зазнають невдачі, натомість отримуючи мільйони смертей і втрачаючи мільярди коштів. Якщо війна з Францією триватиме, «одного дня знову буде кордон між Німеччиною та Францією, але замість квітучих міст будуть руїни та нескінченні кладовища», і, здавалося, пропонував провести ще одну європейську мирну конференцію:

Серед цілей Німеччини на такій конференції, як заявив фюрер, буде «спроба розв’язати і врегулювати єврейську проблему».

Польща була охарактеризована як мертвонароджена держава, інтереси котрої не заслуговують уваги:

Завершилася промова самовпевненою заявою: «Якщо, однак, переважуть думки панів Черчилля та його послідовників, ця заява буде моєю останньою. Тоді нам доведеться боротися … Але в історії Німеччини вже не буде нового листопада 1918».

Реакція

Захід зустрів промову Гітлера без ентузіазму. Наступного дня Нью-Йоркська фондова біржа впала на кілька пунктів, що не узгоджувалося з будь-якою вірою в те, що мир насправді може настати. Берлінський кореспондент Вільям Ширер вважав цю заяву відверто нещирою, описуючи «як стару платівку грамофона, яку грають у п’ятий чи шостий раз».

Західні уряди також не вдалося переконати : наступного дня прем'єр-міністр Франції Едуар Даладьє заявив, що Франція не буде розглядати мир, якщо не будуть отримані гарантії «справжнього миру та загальної безпеки». 10 жовтня він виступив із досить войовничим радіозверненням, де висловив недовіру щирості німців і говорив про наступ французів на територію Німеччини:

12 жовтня Невілл Чемберлен, прем'єр-міністр Великобританії, у зверненні до Палати громад заявив, що пропозиції Гітлера нечіткі та невизначені, і не торкаються шляхів усунення кривди, заподіяної Чехословаччині та Польщі; що більше не можна покладатися на обіцянки і для досягнення миру "потрібні справи, а не тільки слова".

У свою чергу, офіційна німецька заява від 13 жовтня оголосила, що Чемберлен, відкидаючи мирну пропозицію Гітлера, свідомо обрав війну. Це була передостання мирна пропозиція Гітлера, остання надійшла у 1940 році після падіння Франції.

Див. також Промова Сталіна до Політбюро 19 серпня 1939 року

Примітки

Джерела та література Text of the speech (English translation)

Excerpts of the speech (in German)

Also includes full text of Premier Daladier’s Broadcast To The French Nation of October 10, 1939 and Chamberlain’s Speech Before The House Of Commons on October 12, 1939 and analysis.