За́ймище — село в Україні, у Сновській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 457 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Займищенська сільська рада.
Географія Село розташоване за 30 км від районного центру та за 64 км від обласного центру
Історія
Заснування Село Займище засноване полковником Василем Дунін-Борковським у 1698 році. З місцевої бібліотеки зі стенду про засновника села
Голодомор «Я не знаю, а мені мама розказувала: стояли мельниці, сто-яли сукновальні, гребля була красива. Як була неділя чи празник який, то все село сходилося сюди до греблі. Красиво так було, молодьож по греблі ходить, красота була. Стояли мельниці, водою мололось зерно, муку мололи. Сукно валили, водою все ро-били».
А тоді продавалося десь? Що з ним робили?
«Ні, приїжджали здалеку люди, для себе валили. Тоді люди багато овечок держали, то доводилося по три дні своєї очереді ждать, щоб сукно звалити. Хазяєва строїлися самі. І моєї мами дід сам, своїм трудом построїв дві сукновальні і мельницю, усе 51 сам построїв дід Мартин. А як прийшла совєцька власть по-розбивали все, все унічтожили. Це, кажуть, кулаки строїли, дак нада його унічтожить. А нащо? Воно ж би й колхозу пригодилось, і мельниці, і гребля. І міст через річку скільки годів був. Так розбить розбили, а построїть нема.»
- Це згадки про прихід радянської влади жительки села Займище Марії Олексіївни Борисенко
Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сновської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сновського району, село увійшло до складу Корюківського району.
На початку повномаштабного вторгнення росії на територію України, 01.03.2022, при пересуванні колони через с. Займище Корюківського району, російські військові обстріляли цивільні будинки, авто і місцеве населення. Відомо про загибель однієї людини. Будинки зазнали значних руйнувань. Щонайменше в одному з них спалахнула пожежа. Частина колони ворожої техніки, що ночувала минулу ніч під Великим Щимлем та в самому селі, рухалася через Займище на Нові Млини. Один з місцевих жителів кинув палаючу суміш на автівку в колоні, чим спровокував ворога. Автівка загорілась, і як з’ясувалося, вона була наповнена боєприпасами, які одразу почали вибухати. Через це було пошкоджено житлові будинки.
Населення +20012020502457
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська49097.61%російська101.99%білоруська20.40%Усього502100%
Економіка В селі працює один магазин. На території села працює дві пилорами, які забезпечують роботою мешканців села та які за помірну плату забезпечують дровами жителів Займища та навколишніх сіл. Жителі села в основному займаються сільським господарством. Вони утримують у своїх господарствах 61 голову ВРХ.
Освіта, культура, пам'ятки В Займищі функціонує фельдшерський медичний пункт, сільський клуб та бібліотека.
Бібліотека В 1920 році в с. Займище, на той час Городнянського повіту Велико-Щимельської волості, була відкрита хата-читальня з фондом у 40 книг. Діяльність її визначалась відповідним “Статутом...”, розробленим повітовим відділом народної освіти. Першим її завідувачем був Кирило Кузьмич Гець, роботу якого інструктор С. Остроградський оцінив так: “...хата-читальня сможет быть жизненна при удобном помещении, ибо заведующий парень весьма дельный и полезный населению”. Час-відчасу хата-читальня то припиняла, то відновлювала свою діяльність у зв’язку зі значним скороченням бібліотечної мережі повіту.
Стабільно вона почала працювати лише у повоєнний час, коли у 1948 році була обладнана хата-читальня в 400 прим. книг, яка згодом була реорганізована у приклубну бібліотеку; з 1951 року – зі штатною посадою бібліотекаря, яку по 1970 рік обіймала Рибальченко Галина Ілларіонівна. В 1952 році фонд бібліотеки налічував 1242 прим. книг, яким користувалися 237 читачів.
З січня 1954 року приклубна бібліотека стає самостійною сільською бібліотекою, якій притаманний високий рівень обслуговування населення села, щорічне збільшення основних показників.
За період з 1962 по 1969 рік фонд бібліотеки збільшився з 5378 до 9542 прим., кількість читачів – з 448 до 602, книговидача – з 8495 до 13210. Саме в 60-ті роки ХХ ст. бібліотеці було присвоєно звання “Бібліотека відмінної роботи”.
З квітня 1970 року і до сьогодні завідуючим бібліотекою, згодом – провідним бібліотекарем, працює Олександр Євгенійович Крумкач.
В 1978 році Займищанська сільська бібліотека з фондом у 7 тис. прим. ввійшла до складу Щорської ЦБС. На той час бібліотека обслуговувала 700 читачів, видача яким складала 14 тис. прим. книг.
У зв’язку зі зменшенням кількості населення з 1981 року почала знижуватись і кількість читачів. Саме з цього періоду почалася планомірна і грунтовна робота з краєзнавства. Пристрастю до вивчення історії рідного села, його видатних людей, запису їх спогадів, бажанням зберегти все це для нащадків сільський бібліотекар завдячує уродженцю Займища Тихону Дем’яновичу Єрмоленку, інженеру із Санкт-Петербурга.
Від ретельної пошукової роботи, створення детальної краєзнавчої картотеки, формування багатьох тематичних фотоальбомів – до вивчення родоводів сімей земляків, видання біобібліографічних покажчиків серії “Їх Батьківщина – Щорська земля” (1998-2000 рр.) та історичного нарису рідного села (2004) – такий шлях сільської бібліотеки, очолюваної О.Є. Крумкачем. А ще – повсякденне спілкування з односельцями і організація різноманітних неформальних масових заходів – щорічних свят села, сімейних свят “Роде наш красний”, творчих вечорів-зустрічей з земляками “Щедре гроно талантів”, співпраця з фольклорним об’єднанням “Спадщина” та ін.
На межі тисячоліть бібліотека набула авторитету як центр краєзнавства, база навчання бібліотечних працівників району і області. Її досвід опубліковано у виданні “Моя доля – в моєму селі” (1998 р.) та на сторінках “Бібліотечної планети” (2000. – № 4).
О.Є. Крумкач – ініціатор і виконавець багатьох благодійних починань: від створення “Книги пам’яті” односельців, видання поетичних збірок талановитих земляків – до упорядкування території села.
Безперечно, досвід Займищанської сільської бібліотеки-філії вартий наслідування, а подвижницька праця О.Є. Крумкача – поваги і вдячності.
Кінематограф У листопаді 2014 року в селі знімалась детективна мелодрама «Особистий інтерес».
Церква апостолів Петра і Павла Церква апостолів Петра і Павла у селі Займище на Сновщині. Збудована у 1886 році.
Гідрологічний заказник місцевого значення «Займище»
Гідрологічний заказник місцевого значення
Площа 252 га
Дата створення 24.12.1979
Рішення Чернігівського облвиконкому № 561
У системі гідрологічних заказників регіону досліджень охороняються заболочені відкриті, частково лісові осокові, очеретяні ділянки, що мають бореальний характер трав’яного покриву, в тому числі з рядом рідкісних та видів, які охороняються (Andromada polifolia, Ledum palustre, Oxycoccus palustre, Calla palustris L, Dryopteris cristata (L.) Gray та ін.). Уродженці Костюченко Юрій Миколайович (1977—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Євсеєнко Іван Іванович (1943—2014) — російський письменник та журналіст у Воронежі Російської Федерації. Смоляк Олександр Олексійович (1938—2016) — український письменник Дорошенко Олександр Миколайович (1985-2024) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Загинув у боях у Куп'янському районі. Полевик Василь Іванович (1925—1999) — відомий фольклорист, збирач пісенного фольклору, лауреат обласних премій імені Г. Верьовки, Б. Грінченка і премії Фонду культури, заслуженого працівника культури України. З 2009 року проводиться обласний фольклорний фестиваль-конкурс ім. В. І. Полевика у м. Сновськ та с. Займище
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки
Посилання Погода в селі Займище ВРУ