Микола Антонович Кристопчу́к (псевдонім — Кристо; 12 вересня 1934, Застав'я — 22 вересня 2006, Львів) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року.
Життєпис Народився 12 вересня 1934 року в селі Застав'ї (нині Рівненський район Рівненської області, Україна). Після проходження строкової служби у Військово-морському флотіВіра Карпінська. Простір для діалогу з митцем Миколою Кристопчуком. / Art-area. протягом 1958—1964 років навчався на кафедрі монументального живопису Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, був учнем Данила Довбошинського, Вітольда Манастирського, Романа Сельського. Дипломна робота — декоративні панно «Шевченко та народне мистецтво», «Будівники Львова» для Палацу культури «Будівельник» по вулиці Стефаника у місті Львові (керівник Роман Сельський, оцінка — відмінно)Львівська національна академія мистецтв. Кафедра монументального живопису. Випускники кафедри. 1964..
Після здобуття мистецької освіти працював у Львівському художньо-виробничому комбінаті художником монументального цеху. Виконував мозаїки та розписи по містах України, Молдавії, на Кавказі, у Сибіру.
З 1993 року викладав у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, де 1995 року став одним із організаторів та завідувачем кафедри сакрального мистецтва. Серед учнів: Дмитро Приймак. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Тернопільській, № 1А, квартира № 47Кристопчук Микола Антонович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 76.. Помер у Львові 22 вересня 2006 року.
Творчість Працював у галузях монументального і станкового живопису (створював тематичні та історичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти). Серед робіт:
«Батьківське подвір'я» (1965); «В молдавському селі» (1966); «Дума про Богдана Хмельницького» (1967); «Козак Мамай і чужа молодиця» (1968); «Шаткування капусти» (1968); «Вітай, Богдане» (1968); «Козак Мамай» (1969); «Богдан Хмельницький» (1970); «Молдавські простори» (1970); «Шахтарі Червонограда» (1972); «Застав'я зимою» (1976); «Натюрморт із хлібом» (1981); «Натюрморт з кафлями» (1981); «Церква в Застав'ї» (1981); «Мати і батько» (1982); «Косівський натюрморт» (1983); «Софія Київська» (1987); «Маруся Богуславська» (1988); «Смуток Марії» (1990); «Чорні рови» (1990); «Стилізовані квіти» (1991); «Гуцульський пасхальний натюрморт» (1991); «Гетьман Данило Апостол» (1991); «Свічник із Христом» (1992); «Сотник Іван Гонта» (1993); «Гетьман Михайло Дорошенко» (1993); «Гетьман Іван Брюховецький» (1993); «Гетьман Павло Полуботок» (1993); «Гетьман Іван Виговський» (1993); «Гетьман Самійло Зборовський» (1993); «Гетьман Тихон Байбуза» (1993); «Лук'ян Чорнинський» (1994); «Львівська Божа Мати» (1994); «Посланець волі Сагайдачний» (1995); «Богдан Хмельницький під Львовом» (1995); «Юрій Змієборець» (1998); «Йосип і Марія» (2000); «Христос на престолі» (2001); «Тайна вечеря» (2001); «Мамай України» (2001); «Святий Юрій» (2002); «Хресна дорога» (2002); «Гетьман Іван Мазепа» (2003); «Козак Мамай на могилі» (2004); «Дівчина з ободком» (2004); «Козак на сторожі» (2004); «Матір Божа з дитятком» (2004); «Покладення до гробу» (2004); серії «Натюрморти із гуцульськими атрибутами» (1972); «Кримські і карпатські пейзажі» (1975). </div> мозаїки «Сільське господарство» у Будинку культури села Миколаєва Львівської області (1968); «Авіація» в аеропорту міста Мінеральні Води Ставропольського краю (1969). Брав участь у республіканських і всесоюзних художніх виставках з 1967 року. За життя провів понад двадцять персональних виставок, зокрема у Львові у 1970, 1984, 1988 роках, Рівному у 1986, 1996 роках, Києві у 1995, 1997 роках. Його персональна виставка в Києві 1995 року — «Портрети гетьманів України», експонувалася у Музеї гетьманства, якому митець подарував більше 10-ти портретів гетьманів, а його портрет «Ми, Богдан» є візитною карткою МузеюМузей гетьманства на facebook.com..
У 2002 році видав книгу «Синтез технік монументального мистецтва у храмовій архітектурі».
Примітки
Література Кристопчук Микола Антонович // ;