Російські звинувачення у нацизмі і фашизмі проти України поряд з пейоративами укронацизм, київська хунта та київський режим — це рашистські твердження про те, що Україна нібито була перетворена на фашистську / нацистську країну, або «анти-Росію»; наприклад, Володимир Путін назвав український уряд «групою наркоманів і неонацистів». Ще на початку війни з Україною в лютому 2022 року В. Путін згадував «денацифікацію» як причину початку війни в Україні.Путін відмовляється від "денацифікації", бо росіяни не розуміють, що це – розслідувачі Звинувачення стало одним з основних джерел виправдання всередині Російської Федерації російської збройної агресії на сході України; це твердження також є офіційним російським виправданням їхнього вторгнення в Україну 2022 року під час російсько-української війни.

Прочитавши статтю Сергєйцева, Тімоті Снайдер зазначив, що російська пропаганда використовує спеціальне визначення слова «нацист»: «нацист — це українець, який відмовляється визнати себе росіянином». На його думку, стаття розкриває геноцидний намір Російської Федерації проти українців.

Україну безпідставно звинувачують в нацизмі різні джерела російської пропаганди. В сучасному підручнику історії, який видали в Росії в 2023 році, крім поширення іншої брехливої російської пропаганди також поширюється дезінформація:

Співавтором цього підручника історії є помічник президента Росії історик Володимир Мединський.У Росії представили переписаний підручник історії з брехнею про війну в УкраїніНовый учебник истории для старшеклассников. Что в нем переписали и как это повлияет на образование в России[https://www.codastory.com/wp-content/uploads/2023/08/История_России_11_класс_Базовыи%CC%86_уровень_Учебник.pdf В. Р. Мединский, А. В. Торкунов. ИСТОРИЯ РОССИИ. ИСТОРИЯ. 1945 год — начало XXI века УЧЕБНИК]

Різні російські пропагандистські джерела хибно стверджують, що возвеличення Степана Бандери та бандерівців і факельні ходи в Україні є проявами неонацизму в Україні, хоча ніхто із істориків, включаючи істориків, які їх дуже негативно критикують, не називає їх нацистами.Історик Іван Міщук. Як українці стали нацистами у російській пропаганді, або Чи націоналізм = нацизм?Русофобия и неонацизм стали нормой на Украине и в Прибалтике, заявил ПутинОт Бандеры до «Азова»: отвечаем на главные вопросы об украинском национализме Откуда он взялся, как влияет на современную Украину — и каким его изображает российская пропагандаПутин: неонацизм есть во всем мире, но с ним борются, а на Украине его возвеличивают

Проти розв'язання Росією війни проти України під виглядом боротьби з неонацизмом та геноцидом виступили провідні світові дослідники історії Другої світової війни, Голокосту, геноциду та нацизму. Вони опублікували у виданні Jewish Journal заяву англійською та російською, яку підписали майже 150 істориків.Путин называет украинских лидеров нацистами, а события в Донбассе — геноцидом. Это неправда Заявление исследователей нацизма, геноцида, Холокоста и Второй мировой Проти звинувачень України в нацизмі висловилися провідні політики й авторитетні дослідники нацизму та геноциду: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, канцлер Німеччини Олаф Шольц, голова комісії ЮНЕСКО щодо попередження геноциду Александр Гінтон

Проти російських звинувачень України в нацизмі виступили також меморіали жертвам Голокосту, єврейські організації та євреї.Меморіали жертвам Голокосту та історики засудили дії Путіна та його риторикуHow the Russian Media Spread False Claims About Ukrainian NazisUkrainian Jews Are Horrified by Putin’s ‘Nazi’ RhetoricTo Vilify Ukraine, The Kremlin Resorts to AntisemitismUkrainian Jews Angry and Appalled at Putin's 'Denazification' ClaimUkrainian Нова антисемітська заява Путіна. Українські євреї нагадали про росіян-нацистів

Володимир Путін, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі 16 червня, заявив, що президент України Володимир Зеленський «не єврей, а ганьба єврейського народу», який потурає неонацизму. Ця репліка прозвучала у відповідь американському політологові Дмитру Саймсу, який сказав, що на Заході не розуміють звинувачень України в нацизмі, оскільки Зеленський – єврей. Відомі євреї стали на захист президента України, відреагувавши на висловлювання російського диктатора.Єврейські лідери стали на захист Зеленського після слів Путіна про «ганьбу єврейського народу»

Насправді в Україні відсутні ознаки нацизму, а це зокрема: територіальні амбіції, спонсорований державою тероризм, расизм, нестримний расовий антисемітизм, фанатизм, диктатура, пропаганда агресивної війни, імперські амбіції. В Україні 2015 року прийнято закон про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. В Україні прийнято закон про запобігання та протидію антисемітизму і про кримінальну відповідальність за антисемітизм. Незважаючи на наявність в українському суспільстві окремих елементів ксенофобії, ніякої широкої підтримки нацизму та ультраправої ідеології нема ні в уряді, ні в армії, ні на виборах. Президентом України став російськомовний єврей Володимир ЗеленськийMiriam Berger. Putin says he will ‘denazify' Ukraine. Here's the history behind that claim. The Washington Post , який виграв президентські вибори 2019 року, в той час як його опонентом був українець; в ході парламентських виборів 2019 року ультраправі націоналістичні партії не змогли отримати жодного місця у Верховній раді України.

Передумови

«Фашизм» і «хунта» в радянській пропаганді За словами Антона Шеховцова, російська пропаганда має дуже специфічне розуміння слова «фашизм». Він каже, що така «інтерпретація „нацизму“» корениться в радянському способі розуміння фашизму: термін «фашизм» фактично був синонімом «антирадянськості». Тепер термін «нацист» у вживанні російської пропаганди розуміється як «антиросійський». Микита Бистров зазначає, що хоча не кожну країну з антирадянською владою описували як «фашистську» (США та Сполучене Королівство були описані як «англосаксонські імперіалісти», які підтримують «фашистські» режими), радянська пропаганда змінила термін «фашизм» у синонім «дуже поганого політичного режиму (руху)», оскільки багато рухів були описані як «фашистські»: соціал-демократи («соціал-фашизм»), троцькісти, неонацисти, націоналісти та тітоїсти. Він також каже, що критеріями «фашизму» були фізична ліквідація прорадянських політиків, мілітаризм та недружня для СРСР зовнішня політика.

Артем Кречетніков писав у 2014 році, що словом «хунта» російські політики та ЗМІ дотримуються радянської традиції називати «ворогів» «грубими й образливими» словами: радянські газети замість об'єктивної політичної журналістики публікували емоційно-орієнтовану пропаганду, у якій використовували різноманітні кліше: «відгодовані на крові людей розпалювачі війни» з США, «боннські маріонетки» від ФРН, західні «лакеї» та «прихвосні»; Ізраїль став «раком, що вкоренився в арабській землі», Фінляндія була «блохою, яка стрибає і кривиться біля наших кордонів» тощо.

«Укронацизм» і «київська хунта» Євромайдан 2014 року, який також підтримувався українськими націоналістами, російські ЗМІ назвали «фашистським державним переворотом». Наслідки зіткнень між протестувальниками та антимайданівцями (наприклад, навколо пожежі в Одеському будинку профспілок) були представлені як «фізичний терор проти антимайданистів».

Фактичні випадки порушення прав людини (задокументовані у звітах Ради ООН з прав людини та Global Rights Compliance LLP) були використані для створення образу «нацистської» держави. Переважно вигадані військові злочини, скоєні під час війни на Донбасі окремими бійцями українських добровольчих батальйонів, таких як «Азов», «Айдар», «Донбас», «Дніпро-1», «Київ-1» та «Київ-2», були неправдиво представлені як «геноцид росіян». Порушення, вчинені добровольцями, також були представлені як «терор» проти інакомислячих. Російські пропагандисти представляли президентство Петра Порошенка нібито як «хунту», яка встановила «диктатуру» в Україні.

Ідеологія «хунти» стала асоціюватися зі Степаном Бандерою та Романом Шухевичем, які відомі в Російській Федерації як «нацистські колаборанти». Путін привітав анексію Криму, заявивши, що він «рятує їх від нових українських лідерів, які є ідеологічними спадкоємцями Бандери, спільника Гітлера під час Другої світової війни» і буцімто військовий злочинець. Проросійські активісти стверджували: «Ці люди в Києві — це колабораціоністи нацистів, які слідують за Бандерою». Українці, які живуть у Російській Федерації, скаржилися на те, що їх називають «бандерівцями», навіть коли вони були з тих частин України, де Бандера раніше не мав підтримки.Russia's Ukrainian minority under pressure, Al Jazeera English (25 April 2014)A ghost of World War II history haunts Ukraine's standoff with Russia, Washington Post (25 March 2014) Групи, які вшанували Бандеру, брали участь у протестах Євромайдану, але не були основною ударною силою.Ukraine crisis: Does Russia have a case?, BBC News (5 March 2014) 25 квітня 2014 року Путін прокоментував початок української АТО в Україні словами «каральна операція». Про нову українську владу він сказав: «Це хунта, якась кліка. Якщо режим у Києві почав використовувати армію всередині країни, то це дуже серйозний злочин проти власного народу». Відтоді російські ЗМІ та чиновники називають українську владу «хунтою».

Україна після 2019 року На парламентських виборах 2019 року в Україні ультраправа партія «Свобода» набрала 2,15 % голосів, не пройшовши п'ятивідсотковий бар'єр, необхідний для офіційного партійного статусу, попри те, що всі три інші правоекстремістські партії (включаючи Національний Корпус, політичне крило полку «Азов») вступили до нього у виборчий союз. Таким чином, результат виборів був нижчим, ніж у проросійських партій, таких як «Опозиційна платформа — За життя», які набрали 13,05 %. Попри це, російські чиновники продовжують говорити, що Україна начебто є «фашистською» державою.

У квітні 2019 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон «Про підтримку функціонування української мови як державної» (див. мовна політика в Україні). 16 червня 2019 року закон набув чинності. Закон зробив обов'язкову (повністю або в межах певних квот) наявність української мови у роботі окремих органів державної влади, у виборчих процедурах та політичній агітації, у дошкільній, шкільній та університетській освіті, у науковій, культурній та спортивній діяльності, у книговиданні та книгорозповсюдженні, у друкованих засобах масової інформації, телебаченні та радіомовленні, в економічному та соціальному житті (комерційна реклама, публічні заходи), у лікарнях та будинках літніх людей, а також у діяльності політичних партій та інших юридичних осіб (наприклад, не державних організацій), зареєстрованих в Україні. У Російській Федерації сферу дії закону було перебільшено і розцінили як акт нібито утиску російськомовної частини України. Член комітету Ради Федерації з оборони і безпеки Франц Клінцевич написав у Facebook: «Прийнявши закон про виключне використання української мови в усіх сферах, відверто дискримінуючи російськомовне населення та носіїв інших мов, депутати Верховної Ради своїми руками завдали удару по територіальній цілісності країни».