«Коннектикут» ( — американський пре-дредноут, головний у своєму класі та п'ятий корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Коннектикут.

«Коннектикут» був закладений 10 березня 1903 року на верфі компанії New York Naval Shipyard у Нью-Йорку. 29 вересня 1904 року він був спущений на воду, а 29 вересня 1906 року увійшов до складу ВМС США. На церемонії вводу корабля були лінкори «Техас», «Массачусетс», «Айова», «Кірсардж», «Іллінойс», «Алабама», «Мен» і «Міссурі», а також бронепалубні крейсери «Коламбія» і «Міннеаполіс» і допоміжний крейсер «Прері».

Історія служби

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Коннектикута» був похід «Великого Білого флоту», який за підтримки суден забезпечення за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часуThe Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012)., виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. У Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив свої льохи вугіллям у Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців. Потім американські кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

У зв'язку із запровадженням кайзерівською Німеччиною необмеженої підводної війни США вжило відповідних заходів. Серед іншого «Коннектикут» був повторно введений в дію 3 жовтня 1916 року. Через два дні адмірал Герберт О. Данн зробив корабель флагманом 5-ї дивізії лінкорів, передавши свій прапор з «Міннесоти». «Коннектикут» діяв уздовж східного узбережжя та в Карибському морі, поки 6 квітня 1917 року США не вступили в Першу світову війну. На час війни «Коннектикут» базувався на річці Йорк, штат Вірджинія.

Див. також Список лінійних кораблів Великої Британії Список лінійних кораблів Німеччини Список лінійних кораблів США Панцерник (тип корабля) Лінійні кораблі типу «Баєрн» Каваті (лінкор) Петропавловськ (лінкор)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання USS Connecticut (BB-18) BB-18 USS CONNECTICUT Connecticut IV (Battleship No. 18) USS Connecticut Броненосцы типа Connecticut

Література

Albertson, Mark (2007). U.S.S. Connecticut: Constitution State Battleship. Mustang, Oklahoma: Tate Publishing. ISBN 978-1-59886-739-8. OCLC 173513595. Alden, John D. (1989). American Steel Navy: A Photographic History of the U.S. Navy from the Introduction of the Steel Hull in 1883 to the Cruise of the Great White Fleet. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-248-6. Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1 Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8