Північнотихоокеанський максимум (Гавайський антициклон) — напівпостійний субтропічний антициклон, розташований у північно-східній частині Тихого океану, розташований на північний схід від Гавайських островів та на захід від Каліфорнії. Найактивніший у північній півкулі влітку і зміщується до екватора взимку, коли Алеутська депресія стає активнішою. Через нього зазвичай сухе літо та осінь у Каліфорнії та типово волога зима та весна, а також за цілорічний пасат на Гаваях.
Зона виділяється на середньорічних кліматичних картах у тропічних водах північної частини Тихого океану. Вона є результатом переважної наявності в цьому районі великих та інтенсивних, теплих та високих малорухливих антициклонів. Схильна до сезонних міграцій, влітку переміщається на північ.
Це результат переважання в даному регіоні антициклонів над циклонами. Середній тиск у центрі антициклона у січні понад 1022 мб, у липні понад 1026 мб.Гавайський антициклон — стаття з Великої радянської енциклопедії. Хромов С. П.
Див. також Південнотихоокеанський максимум Північнотихоокеанська течія Каліфорнійська течія Ель-Ніньйо
Примітки
Посилання