Тка́чик великодзьобий (Ploceus megarhynchus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Індії і Непалі.
Опис
Довжина птаха становить 15-17 см, самці важать 34-49 г, самиці 30-34 г. У самців під час сезону розмноження голова світло-жовта, на скронях коричнюваті плями. Верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована світлими смужками, надхвістя жовте. Нижня частина тіла світло-золотиста. У самиць голова коричнювато-жовта, верхня частина тіла коричнева, поцяткована темними смужками, нижня частина тіла світло-жовтувата або білувата. Дзьоб широкий, міцний.
Підвиди Виділяють два підвиди: P. m. megarhynchus Hume, 1869 — Північна Індія (Уттаракханд, Уттар-Прадеш) і південний захід Непалу; P. m. salimalii Abdulali, 1961 — Північно-Східна Індія.
Поширення і екологія Великодзьобі ткачики мешкають в передгір'ях Гімалаїв, в долинах Гангу і Брахмапутри. Вони живуть в тераях, на полях і плантаціях, зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться насінням і комахами. Сезон розмноження триває з травня по серпень. Великодзьобі ткачики є полігамними, на одного самця припадає до 3 самиць. Гніздяться колоніями.
Збереження МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція великодзьобих ткачиків становить від 250 до 1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
Джерела Finn's weaver - Species text in Weaver Watch.