Репарації з Росії після російсько-української війни — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) Росією збитків, заподіяних Україні внаслідок анексії Криму, війни на сході України та російського вторгнення в Україну. Про це заявив 3 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський.
Загальна інформація Питання про виплату компенсацій Росією збитків, заподіяних Україні внаслідок анексії Криму та розпочатої 2014 року війни на Донбасі обговорюється від самого початку. Зокрема, у листопаді 2019 року міністр інфраструктури Владислав Криклій відзначив, що Росія буде змушена виплатити Україні репарації за військову агресію на Донбасі.
Уперше офіційно на державному рівні Україні питання було закріплено у червні 2021 року, у прийнятій Кабінетом міністрів України Стратегії зовнішньополітичної діяльності України. Документ передбачає, що Україна у своїй зовнішній політиці на російському напрямку буде домагатися припинення збройного конфлікту і повернення тимчасово окупованих територій.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня 2022 року ще під час ведення бойових дій, у ході виплат репарацій та контрибуцій Російська Федерація відновить Україні всю понівечену інфраструктуру.
Розмір збитків За інформацією голови Комітету економістів України Андрія Новака з початком російської агресії Україна втратила до 20 % ВВП одномоментно. Так, ВВП 2013 року становив 183 мільярди доларів. Відповідно, з того часу держава щороку недоотримує до 4 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій.
Причому, загальна сума збитків буде значно більшою. Адже вона включає збитки від руйнування інфраструктури і її можна буде порахувати лише після деокупації всієї території України.
Світовий Банк, Організація Об’єднаних Націй, Європейська комісія та український уряд у четвертій Швидкій оцінці збитків і потреб (RDNA4 за англійською абревіатурою), оприлюдненій 25 лютого 2025 року оцінив орієнтовні загальні витрати на відновлення та відбудову України внаслідок російської агресії у 524 мільярди доларів.
Репарації та передача активів
2022 14 листопада 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про репарації Україні за війну Росії. За резолюцію проголосували 94 країни. Проти резолюції висловилися 14 країн: Багами, Білорусь, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, Росія, Сирія, Центрально-Африканська Республіка та Зімбабве.
2023 10 травня 2023 року генеральний прокурор США санкціонував перше передання конфіскованих російських активів (на суму 5.4 млн доларів) Україні з метою відбудови. 11 травня 2023 року стало відомо що Європейська комісія розробила варіанти використання активів Росії — як приватних, так і державних — для відбудови України на суму близько €24.1 млрд. 12 травня Бельгія передала Україні €92 млн, отриманих від заморожених активів РФ. 15 травня до Конгресу США внесено законопроєкт про передачу конфіскованих російських активів Україні. 25 травня згідно інформації у Financial Times представники Єврокомісії та держав-членів ЄС обговорили майбутнє відсотків, що генеруються російськими активами, розміром у €196.6 млрд (з яких €180 млрд — активи Центробанку РФ) що зберігаються у Euroclear, найбільшій у світі розрахунковій палаті.
8 вересня стало відомо що влада Естонії планує легалізувати конфіскацію пов'язаних із Кремлем активів для відбудови України. 9 вересня стало відомо що США заарештували понад $1 млрд російських активів які можуть передати Україні.
11 жовтня стало відомо що Бельгія спрямує €1.7 млрд на підтримку України завдяки замороженим російським активам.
19 грудня стало відомо що ЄС у 12-му пакеті санкцій вперше запровадив механізм конфіскації заморожених активів. 20 грудня стало відомо що Німеччина планує конфіскувати російські активи на суму €720 млн.
2024 6 березня міністр закордонних справ Кемерон Сполученого Королівства заявив, що готовий позичити Україні всі заморожені російські активи в Британії на тій підставі, що Росія все одно буде змушена виплатити репарації Україні після закінчення війни. 7 березня парламент Швейцарії підтримав передачу заморожених російських активів Україні (у банках країни зберігається понад 8 мільярдів доларів резервів і активів російського центрального банку). За словами очільника швейцарського МЗС Ігнаціо Кассіса, Росія порушила міжнародне право, тому вона повинна відшкодувати завдані збитки.
8 травня постійні представники ЄС погодили використання прибутків від заморожених російських активів на підтримку відновлення України та її військового захисту від агресії РФ. 16 травня Парламент Естонії проголосував за закон, який дозволяє передати заморожені російські активи на компенсацію Україні. Наприкінці травня 2024 року країни G7 зійшлися на думці щодо плану США з вилучення доходів із заморожених російських активів – кроку, який забезпечив би Україні критично необхідне фінансування на суму до $50 млрд, згідно інформації опублікованій у Bloomberg.
19 липня стало відомо що Міжнародний депозитарій Euroclear у липні 2024 року зробить перший внесок у розмірі приблизно €1,55 млрд у європейський фонд для України. Euroclear за підсумками першого півріччя 2024 року отримав €3,4 млрд у вигляді процентних доходів від інвестування заблокованих російських активів. У 2023 році ці доходи становили близько €4,4 млрд, у 2022 році - 821 млн.
26 жовтня того ж року стало відомо що країни G7 погодили кредит на $50 млрд для України за рахунок заморожених активів Росії. 28 жовтня стало відомо що у Фінляндії арештували активи РФ, це був перший випадок, коли це зробили за кордоном за позовом української компанії «Нафтогаз». 29 жовтня стало відомо що Японія надасть Україні понад $3 млрд з конфіскованих російських активів у межах фінансової підтримки G7.
30 грудня 2024 року стало відомо що США нададуть Україні $15 млрд від російських заморожених активів у межах проєкту PEACE in Ukraine та внеску США на суму $20 млрд за ініціативою G7, яка спрямована на соціальні та гуманітарні видатки.
2025 У 2025 році Велика Британія надала Україні кредит у розмірі £2,26 мільярда з Фонду надзвичайного прискорення доходів, який погашається надходженнями від заморожених російських активів. 10 січня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив що до державного бюджету України надійшли 3 мільярди євро від Європейського союзу за рахунок заморожених активів Росії.
20 березня було повідомлено що Україна отримала від ЄС другий транш у розмірі 1 млрд євро від заморожених російських активів.
9 квітня Україна отримала третій транш від ЄС на 1 млрд євро за рахунок доходів від російських активів. 14 квітня Міністерство Фінансів України повідомил про те що Україна отримала другий транш від Великої Британії обсягом 752 млн британських фунтів за рахунок заморожених активів РФ.
7 травня стартував судовий процес щодо конфіскації російського літака Ан-124 «Руслан» авіакомпанії «Волґа-Днєпр». 8 травня стало відомо що ЄС надав Україні четвертий транш у розмірі €1 млрд за рахунок заморожених активів Росії. 9 травня стало відомо що Франція використає доходи від заморожених активів РФ для обслуговування переданих Україні САУ Caesar. 19 травня стало відомо що Фінляндія постачатиме Україні боєприпаси за кошти з доходів від заморожених активів РФ.
13 червня Україна отримала пʼятий транш від ЄС обсягом €1 млрд у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). 19 червня стало відомо що ЄС планує отримати більше прибутку з «заморожених» російських активів. Єврокомісія розглядає ідею перевести близько €200 млрд російських держактивів із Бельгії в інвестиційний фонд із підвищеним ризиком. Це дозволило б отримувати вищі відсотки й спрямовувати їх на підтримку України, не зачіпаючи сам капітал. 30 червня Канада передала Україні близько 1,7 млрд доларів доходів від заморожених активів Росії у межах ініціативи G7. 8 серпня Рада ЄС ухвалила рішення про надання Україні €3,1 млрд в рамках Ukraine Facility. Того ж дня Європейський Союз отримав €1,6 млрд з відсотків від заморожених активів РФ з планами передати їх Україні.
10 вересня стало відомо що Європейський Союз виділить 6 млрд євро за рахунок заморожених російських активів і створить новий формат співпраці «Альянс дронів». Того ж дня Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від ЄС – €1 млрд у межах програми ERA Loans (транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ). 24 вересня стало відомо що Європейський Союз розглядає можливість надання Україні «репараційної позики» на суму до €130 млрд. 1 жовтня Україна отримала транш від ЄС обсягом €4 млрд у межах ініціативи G7 ERA, всього вже залучено від 14 із передбачених 18,1 млрд євро. 10 жовтня стало відомо що Україна отримає зенітні системи Skyranger 35 на шасі Leopard 1 за рахунок російських активів.
19 грудня стало відомо що Європейський союз схвалив рішення про надання Україні кредиту на €90 млрд, гарантованого бюджетом ЄС. Україна повинна буде повернути позику лише після того, як Росія сплатить репарації. 22 грудня 2025 року Україна отримала від ЄС €2,3 млрд в рамках шостого траншу Ukraine Facility.
2026 6 лютого 2026 року міністерство фінансів України та Світовий банк підписали угоду про надання грантового фінансування від Японії та Канади на загальну суму у майже 691 млн доларів США, за рахунок заморожених активів РФ. У березні 2026 стало відомо що ЄС виділяє Україні €80 млн, отримані з прибутків від заморожених російських активів. У квітні 2026 року було повідомлено що ЄС надасть Україні €1.4 млрд з непередбачуваного прибутку від заморожених російських активів. 15 квітня Британія виділила Україні €1 млрд за рахунок заморожених російських активів на посилення української обороноздатності.
У серпні 2026 року стало відомо що суд у Швеції остаточно віддав Україні раніше конфісковане підсанкційне судно Caffa, яке було залучене до незаконного вивезення української продукції з ТОТ. У вересні за заявою Групи Нафтогаз у Норвегії, в порту Баренцбург арештували судно «Професор Молчанов», яке належить РФ та використовується для комерційних експедиційних круїзів.
Реєстр пошкодженого та знищеного майна В Україні презентували Реєстр пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій майна.
Українців просять подавати заяви про пошкоджене майно в «Дії», щоб ця інформація зʼявилася в реєстрі й можна було розраховувати на компенсацію.
Алгоритм дій такий:
подати повідомлення про пошкоджене чи зруйноване майно на порталі або в застосунку «Дія»; отримати повідомлення про те, що акт обстеження майна склала комісія, створена органом самоврядування чи ВЦА; очікувати внесення інформації про обстеження в Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна ОМС або ВЦА; очікувати компенсації.
За даними Мінцифри, українці подали вже понад 256 тисяч заяв про пошкоджене або знищене майно в «Дії». Тепер уся ця інформація буде в реєстрі. Ця цифра не враховує зруйновану інфраструктуру й промислові об’єкти.
Станом на 19 травня 2025 року Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації шкоди від агресії РФ, вже прийняв понад 27 500 заяв, зокрема у новій категорії щодо знищення нежитлової нерухомості.
Примітки
Посилання