Воскресенка (до 2016 року — Чапаєвка) — село в Україні, адміністративний центр Воскресенської сільської громади Пологівського району Запорізької області. Населення — 3648 осіб (2001).

Географія Село Воскресенка розташоване на правому березі річки Кінська, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Кінські Роздори, нижче за течією примикає місто Пологи (за 9 км від районного центру), на протилежному березі — місто Пологи та село Кінські Роздори. Через село пролягає залізнична лінія Пологи — Комиш-Зоря, на якій розташована за 1 км залізнична станція Гусарка, а також пасажирські зупинні пункти Платформа 292 км та Платформа 293 км. За 1,6 км від села пролягає автошлях національного значення (Бориспіль — Запоріжжя — Маріуполь). Розташування

Історія Село Воскресенка засноване 1809 року (до 1809 року — Гончариха-Воскресенка, до 1934 року — Воскресенка, до 2016 року — Чапаєвка) — адміністративний центр Воскресенської сільської ради.

Село засноване не пізніше початку другої половини XVIII століття. В описі перших військових слобід Олександрівського повіту, які складені до 1800 року, воно згадується під назвою Гончариха-Воскресенка з населенням 1010 душ.

У 1851 році поблизу був знайдений скарб — 14 350 срібних монет, більшість з яких — карбування золотоординського хана Тохтамиша.

У 1902—1903 роках через селище була прокладена одна із залізничних ліній Катерининської залізниці (нині — Придніпровська залізниця). Селяни-бідняки зі співчуттям поставилися до страйку робітників та службовців залізничної станції Пологи та локомотивного депо, оголошеного 9 грудня 1905 року. Воскресенці надали матеріальну допомогу страйкарям, а згодом підтримали і селянські заворушення в селах Пологи та Федорівка.

З 1917 року — у складі УНР. З 1921 року — під радянською владою. 1927 року організовані ТОЗи «Селянський Плугатар» і «Бойовик», у 1929 році, у зв'язку з тим, що не усі селяни бажали долучатися до колгоспу, який завдяки наявності тракторів та іншої техніки вважався більш прогресивною формою господарства, почалася примусова передача майна найбагатших селян в колгоспи. Село постраждало внаслідок Голодомору у 1932—1933 та 1946—1947 роках. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 306 жителів села.

1941 року радянська влада над селом була втрачена внаслідок тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. Всього на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії перебували 1232 мешканця села, 362 з них загинули, 512 — нагороджені комуністичними відзнаками. Уродженцю Воскресенки льотчику-винищувачу капітану Михайлу Навроцькому (1911—1964), який за завданням командування у грудні 1941 року разом зі своєю ланкою знищив важливу переправу через річку Дністер, присвоєно звання «Герой Радянського Союзу». На його могилі встановлено пам'ятник.

У травні 1942 року німецькі окупанти розстріляли керівника комсомольської організації, директора школи Медведовського. Він залишив щоденник.

1 грудня 1991 року мешканці Воскресенки абсолютною більшістю голосів на Всеукраїнському референдумі підтримали проголошення державної Незалежності України, 2004 взяли участь у Помаранчевій революції, у 2013—2014 роках — у Революції гідності. З літа 2014 року, під час тимчасової окупації надавали допомогу ЗСУ та мешканцям сусіднього Донбасу у складну для нього епоху.

19 травня 2016 року Постановою Верховної Ради Україні № 1377-VIII село Чапаєвка перейменовано в село Воскресенка.

З березня 2022 року, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022), село тимчасово окуповано російськими загарбниками.

30 серпня 2025 року в селі Воскресенка згорів командний пункт 35-ї загальновійськової армії РФ. Пожежа виникла після підпалу сухої трави поруч із базою. Вогонь охопив будівлі та бліндажі штабу, і через сильне задимлення окупанти не змогли вибратися. Загинуло щонайменше 18 офіцерів, серед них — старші офіцери, які відповідали за оперативне планування, артилерію, протиповітряну оборону, радіоелектронну боротьбу, інженерні війська та розвідку. Також відомо про смерть офіцерів, які керували топографічною службою, планували використання безпілотників та займалися математичним моделюванням бойових дій. За даними ЗСУ, серед загиблих є заступники начальників відділів, кілька майорів та підполковників, а також лейтенанти й капітани, які керували спеціалізованими групами. Зокрема, загинув начальник радіогрупи та оператор російського БпЛА «Орлан-10».

Герб Воскресенської об'єднаної територіальної громади На блакитному полі у верхній частині герба — золоте подвійне коло з проведеними навхрест подвійними лініями, внизу — золота амфора та схрещені підкова й стріла, націлена вгору.

Два основні кольори щита — синій і зелений — то чесність, стійкість, багатство й процвітання. Золоте коло з хрестом — символ сонця, хліба, поділеного між усіма порівну. Глиняна амфора — вказує на розвиток гончарства, у сучасній історії — виробництво цегли. Золота підкова на зеленому полі поєднана із стрілою — наша історія, наше минуле. Стріла, направлена вгору — рух до світла, до сонця. Підкова — символ захищеності, достатку, благополуччя, давній селянський оберіг. Герб увінчаний короною з п'яти колосків.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська352296,55 %російська1203,29 %вірменська30,08 %болгарська20,05 %білоруська10,03 %Всього3648100 %

Економіка Воскресенський цегельний завод Агрофірма ТОВ «Батьківщина». ВАТ «Ділянка Любокут» (колишній — колгосп «40-річчя Радянської України»).

Об'єкти соціальної сфери Воскресенський навчально-виховний комплекс. Школа I—II ст. Дитячий дошкільний навчальний заклад. Клуб. Будинок культури. Дільнича лікарня.

Особистості Авдієнко Михайло Оверкович — член Української Центральної Ради. Гулий Іван Степанович — ректор Національного університету харчових технологій у 1973—2003 роках. Навроцький Михайло Олексійович (1911—1964) — Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач, капітан, учасник Другої світової війни. Черкун Володимир Юхимович (1931—2019) — професор Таврійського державного агротехнологічного університету.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Примітки

Посилання