Варшавська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Царства Польського Російської імперії, утворена 1 січня 1845 року. Центр — місто Варшава.
З 1874 року, після скасування Царства Польського, у складі Варшавського генерал-губернаторства.
Окупована у 1915 році, у складі відновленого Німеччиною Польського Королівства (1916—1918). Скасована у 1917 році.
Історія
З 1837 по 1844 носила назву Мазовецької губернії. З 1844 — Варшавська губернія, в цьому ж році приєднана територія скасованої Каліської губернії. У 1867 частини території губернії були передані у відновлену Каліську і новоутворені Петроковську та Седлецьку губернії.
Географія
Площа — 14,562 тис. км² (в основному на захід від Варшави).
Значна частина губернії (західна) була розташована на просторій низовині, яка тягнеться від Балтійського моря в напрямку до басейну Дніпра, а потім по Дніпру до Чорного моря. У південній частині, в міру наближення до відрогів Карпат, що створює тут Сандомирський ланцюг, місцевість підвищувалася. У межах губернії знаходилися гілки Сандомирського ланцюга — невисокі Равські (частково) і Даманіївскі гори (повністю). На північ від них місцевість, поступово стаючи плоскою і низовинною, спускалася до боліт уздовж річок Вісла та Бзура.
Вісла перетинала губернію з південного сходу на північний захід (більша частина території губернії перебувала на її лівому березі), а далі повертала на захід, утворюючи північну межу губернії. Русло річки було всіяне островами, часто значними, тому вона утворювала безліч проток і рукавів. Долина до впадання Нарева була в основному вкрита лісом, особливо на правому березі. Вісла була основним судноплавним шляхом по території губернії. Значних озер тут немає, і взагалі озер небагато — в основному в північній і західній частинах губернії. Переважні ліси — хвойні: сосна, ялина, модрина та ялиця.
Адміністративний поділ Губернія поділялась на 14 повітів: Блонський (повітове місто Блоне, безповітове місто Мщонув) Варшавський (губернське і повітове місто Варшава, безповітове місто Новий Двір) Влоцлавський (повітове місто Влоцлавек, безповітове місто Берестя-Куявське) Гостинінський (повітове місто Гостинін, безповітове місто Гомбін) Гроєцький (повітове місто Груєць, безповітове місто Варка Кутновський (повітове місто Кутно) Ловицький (повітове місто Лович) Нешавський (повітове місто Нешава) Новомінський (повітове місто Ново-Мінськ, безповітове місто Калушин) Плонський (повітове місто Плонськ, безповітове місто Закрочим) Пултуський (повітвое місто Пултуськ, безповітове місто Насельськ) Радиминський (повітове місто Радимин) Скерневицький (повітове місто Скерневиці) Сохачевський (повітове місто Сохачев)
Населення Згідно із переписом населення 1897 року, у Варшавській губернії мешкало 1 983 689 осіб. Більшість населення становили поляки (73,5% в цілому, від 63,5% у Варшавському до 89% у Ловицькому повітах), далі йшли євреї (16,4%, найбільше у Варшавському - 24,1%, найменше у Нешавському повіт - 3,7%), росіяни (4,5% в цілому, найбільше у Плонському - 8,3% та Варшавському повітах - 7,4%), німці (4% загалом, у Гостинському 13,35, Нешавському 10,4 % повітах), українці мали населення понад 1% лише у Варшавському (1,4%) та Плонському (1,7%) повітах.
Див. також Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії Поділ губерній і областей Російської імперії Польща