Борис Іванович Ткач ( 25 жовтня 1935 року, Гусятин, Хмельницька область, УРСР — 24 жовтня 2010 року, Київ, Україна) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант, у 1980–1982 роки — командувач 40-ї армії в Демократичній Республіці Афганістан.
Біографія Народився 25 жовтня 1935 року в селі Гусятині Чемеровецького району Хмельницької області. 1954 року закінчив середню школу. У тому ж році вступив до Харківського танкового училища, яке закінчив у 1957 році. Після закінчення навчання і до 1964 року був командиром танкового взводу, 27-ї роти механізованої дивізії Південної групи військ. У 1967 році закінчив Військову академію бронетанкових військ. З 1967 по 1973 роки — командир танкового батальйону, начальник штабу, командир 276-го танкового полку, начальник штабу 81-ї механізованої дивізії Далекосхідного військового округу. Брав участь у Даманському конфлікті у 1969 році. 1973 року був призначений командиром 79-ї танкової дивізії Групи радянських військ в Німеччині, в 1975 році підвищений до першого заступника командувача 13-ї армії Прикарпатського військового округу, пропрацювавши на цій посаді до 1979 року. У 1977 році закінчив Військову академію Генерального Штабу. З грудня 1979 року був призначений першим заступником командувача 40-ї армії, частини якої вводяться до Афганістану. З 23 вересня 1980 по 12 травня 1982 року був командувачем 40-ї армії в Демократичній Республіці Афганістан. Керував бойовими діями в Афганістані. Розробляв багато великомасштабних операцій, у тому числі операції «Удар» та «Удар-2».
З травня 1982 по вересень 1984 року — командувач 14-ї гвардійської загальновійськової армії у складі Одеського військового округу, потім перший заступник командувача військ Сибірського військового округу. З 1985 року служив представником головнокомандувача Збройних Сил країн Варшавського договору при Чехословацькій народній армії. У 1991 році, коли Варшавський договір припинив існування, звільнився в запас і проживав у місті Києві. З 1995 року був директором Київської філії Українсько -Нідерландської охоронної фірми «Group 4 Security».
Помер 24 жовтня 2010 року у Києві. Поховання відбулося 26 жовтня у Києві на військовій ділянці Берковецького цвинтаря.
Нагороди
Україна
Орден «За заслуги» 3-го ступеня Медаль «Захиснику Вітчизни»
СРСР
Орден Червоного Прапора Орден Кутузова 1-го ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня Медалі, зокрема: Ювілейна медаль «За військову звитягу. На ознаменування 100-річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль "Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років. " Медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР» Медаль «За зміцнення бойової співдружності» Ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» 1-го ступеня Медаль «За бездоганну службу» 2-го ступеня Медаль «За бездоганну службу» 3-го ступеня
Іноземні нагороди Орден Червоного Прапора Афганістан
Посилання
Стаття про Б. І. Ткаче Афганістан без прикрас Інтерв'ю