Льодовик Пайн-Айленд (ЛПА) — великий в Антарктиді, який є одним із найшвидше танучих льодовиків континенту і відповідає приблизно за 25 % втрати льоду Антарктиди.
Льодовиковий потік рухається із заходу на північний захід уздовж південної сторони до затоки Пайн-Айленд у морі Амундсена. Льодовик був нанесений на карту Геологічною службою США (USGS) за результатами досліджень і повітряних фотографій ВМС США (USN) 1960—1966 рр. і названий Консультативним комітетом з антарктичних назв (US-ACAN) разом із затокою Пайн-Айленд.«Pine Island Glacier». Geographic Names Information System. United States Geological Survey.
Територія, що дренується льодовиком Пайн-Айленд, становить близько 10 % Західноантарктичного льодовикового щита.
Супутникові вимірювання показали, що басейн льодовика Пайн-Айленд має найбільший чистий внесок льоду в море серед усіх дренажних басейнів льоду у світі, і цей внесок збільшився через нещодавнє прискорення льодовикового потоку.
У лютому 2020 року від льодовика відколовся айсберг, приблизно вдвічі більший за Вашингтон, округ Колумбія. Рух льоду на льодовику Пайн-Айленд прискорився до понад 33 футів на день.
Льодовиковий потік розташований у дуже віддаленому районі, а найближча постійно діюча дослідницька станція знаходиться у Ротері, приблизно за 1300 км.«Measuring one of the world's largest glaciers». British Antarctic Survey. На територію не претендує жодна держава, а Договір про Антарктику забороняє будь-які нові претензії, поки він діє.
Дренаж льодового покриву
Антарктичний льодовиковий щит — найбільша маса льоду на Землі, що містить об'єм води, еквівалентний приблизно 57 м глобального підвищення рівня моря.Lemke, P. et al. (2007). Climate Change 2007: The physical science basis.
Льодовиковий щит формується зі снігу, який падає на континент і ущільнюється під дією власної ваги. Після цього лід під власною вагою рухається до країв континенту.
Більша частина транспорту льоду до моря відбувається через льодовикові потоки — швидші канали руху льоду, оточені повільнішими масами льодовика.
Антарктичний льодовиковий щит складається з великого, відносно стабільного Східноантарктичного льодовикового щита і меншого, менш стабільного Західноантарктичного льодовикового щита.
Західноантарктичний льодовиковий щит дренується у море кількома великими льодовиковими потоками, більшість з яких впадають або до шельфового льодовика Росса, або до шельфового льодовика Філхнера—Ронне.
Льодовик Пайн-Айленд і льодовик Твейтса — два основні льодовикові потоки Західної Антарктики, що не впадають у великий шельфовий льодовик.
Вони є частиною району, відомого як .
Загальна площа приблизно 175 000 км², що становить близько 10 % Західноантарктичного льодовикового щита, стікає в море через льодовик Пайн-Айленд.
Слабке нижнє черево Західноантарктичного льодовикового щита
Льодовики Пайн-Айленд і Твейтса є двома з п'яти найбільших льодовикових потоків Антарктиди. Вчені встановили, що швидкість цих льодовиків зросла в останні десятиліття. Якщо вони повністю розтануть, глобальний рівень моря може підвищитися приблизно на 1–2 м.Pearce, Fred (2007). With Speed and Violence: Why scientists fear tipping points in climate change.
У 1981 році Террі Хьюз припустив, що регіон навколо затоки Пайн-Айленд може бути «слабким місцем» Західноантарктичного льодовикового щита.
Прискорення і танення
Льодовик Пайн-Айленд почав відступати у 1940-х роках.https://www.bbc.com/news/science-environment-38079838
Швидкість льодовика зросла приблизно на 77 % між 1974 і 2013 роками.
Це прискорення призвело до негативного балансу маси льодовика — приблизно 46 гігатонн льоду на рік.
Підльодовиковий вулкан
У 2008 році вчені British Antarctic Survey повідомили, що приблизно 2200 років тому під льодовиковим щитом Антарктиди відбулося значне вулканічне виверження.
Примітки