Пію блідий (Synallaxis albescens) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.
Опис Довжина птаха становить 13-16 см, вага 9-17 г. Довжина хвоста становить приблизно 9,3 см. Верхня частина тіла переважно світло-коричнева, крила і хвіст більш темні. Тім'я, потилиця і покривні пера крил рудувато-бурі. Лоб і скроні темно-сірі, обличчя і підборіддя білуваті. На горлі чорна пляма, помітна під час співу. Нижня частина тіла білувата. боки коричнюваті. Виду не притаманний статевий диморфізм. Представники різних підвидів дещо різняться за забарвленням.
Підвиди
Виділяють одинадцять підвидів: S. a. latitabunda Bangs, 1907 — південно-західна Коста-Рика, Панама і північно-західна Колумбія (узбережжя затоки Ураба); S. a. insignis Zimmer, JT, 1935 — північна і центральна Колумбія (Вальє-дель-Каука, долина річки Магдалена, Бояка) і західна Венесуела (південь Апуре); S. a. occipitalis Madarász, 1903 — північно-західна Венесуела (Сьєрра-де-Періха, від Мериди і західної Тачири на схід до Міранди) і північ центральної Колумбії (Норте-де-Сантандер, Сантандер); S. a. littoralis Todd, 1948 — узбережжя північної Колумбії; S. a. perpallida Todd, 1916 — крайня північ Колумбії (півострів Гуахіра) і північно-західна Венесуела (від північно-західної Сулії на схід до Фалькона і на південь до озера Маракайбо і Лари); S. a. nesiotis Clark, AH, 1902 — північна Колумбія (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта), північна Венесуела, острів Маргарита; S. a. trinitatis Zimmer, JT, 1935 — східна Венесуела, острів Тринідад; S. a. josephinae Chubb, C, 1919. — південна і східна Венесуела, Гаяна, Суринам і північна Бразилія (Рорайма); S. a. inaequalis Zimmer, JT, 1935 — Французька Гвіана і північ центральної Бразилії (по обидва береги Амазонки між річками Мадейра і Тапажос); S. a. albescens Temminck, 1823 — східна і центральна Бразилія (від Мараньяну і Пернамбуку на захід до Мату-Гросу і на південь до Парани), східний Парагвай і північно-західна Аргентина (Місьйонес); S. a. australis Zimmer, JT, 1935 — крайній південний схід Перу (Мадре-де-Дьйос, центральна і східна Болівія, західний Парагвай, північно-західна і центральна Аргентина (від Сальти і Формоси на південь до Мендоси, Ла-Пампи і Буенос-Айреса).
Поширення і екологія Бліді пію мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Перу, Болівії, Парагваї, Уругваї, Аргентині та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, які включають в себе савани і чагарникові зарості, рівнинні і гірські вологі тропічні ліси, луки, болота, плантації і сади. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Поведінка Бліді пію зустрічаються парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають на землі та серед рослинності. Гнізда кулеподібні з трубкоподібним входом, зроблені з гілочок. В кладці 2 зеленувато-білих яйця. Інкубаційний період триває 15-16 днів.
Збереження МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція блідих пію становить приблизно 50 мільйонів птахів.
Примітки
Джерела Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica
Посилання
Image - Animal Diversity Web