Загальні відомості Адаптивна фізична культура — це вид фізичної культури, метою якого є реабілітація,адаптація і соціальна інтеграція до суспільства осіб з відхиленням у стані здоров'я(людей із інвалідністю). Також можна вважати її наукою,яка вивчає різні аспекти фізичного виховання людей які втратили на певний час або назавжди певні фізіологічні функції організму, у тому числі-рухові.
Це передбачає, що фізична культура у всіх її проявах повинна стимулювати позитивні морфофункціональні зрушення в організмі, формуючи цим необхідні рухові координації, фізичні якості та здібності, спрямовані на життєзабезпечення, розвиток та вдосконалення організму.
Напрями адаптивного спорту
Спорт вищих досягнень; Рекреаційно-оздоровчий спорт.
Організація адаптивної фізичної культури в Україні Перш за все, організацією і методичною роботою у сфері адаптивного фізичного виховання в Україні займається система державних структур(федерації,комітети,комісії,діагностичні реабілітаційні центри,клуби,секції, збірні команди по різних видах спорту).
Нормативно-правовими основами становлення і розвитку спорту для людей з обмеженими фізіологічними можливостями(інвалідів) є Укази президента України: «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» (2000 р.), «Про розвиток та підтримку паралімпійського руху» (2001 р.).
Принципи адаптивної фізичної культури
Принцип свідомості і активності; Принцип індивідуалізації; Принцип доступності; Принцип послідовності; Принцип систематичності; Принцип чергування або розсіяного м'язового навантаження; Принцип міцності.
Методика адаптивного фізичного виховання
Адаптивне фізичне виховання осіб з вадами слуху
Адаптивне фізичне виховання осіб з вадами зору
Адаптивне фізичне виховання при порушеннях опорно-рухового апарату
Адаптивне фізичне виховання при дитячому церебральному паралічі
Адаптивне фізичне виховання при розумовій відсталості
Завдання У людей яких спостерігаються відхилення у фізичному чи психічному здоров'ї адаптивна фізкультура формує:
усвідомлене ставлення до своїх сил у порівнянні з силами середньої здорової людини; здатність до подолання як фізичних, так і психологічних бар'єрів, що перешкоджають повноцінному життю; компенсаторні навички, тобто дозволяє використовувати функції різних систем та органів замість відсутніх чи порушених; здатність до подолання необхідних повноцінного функціонування у суспільстві фізичних навантажень; потреба бути здоровим, наскільки це можливо, і вести здоровий спосіб життя; усвідомлення необхідності свого особистого внеску в життя суспільства; бажання покращувати свої особисті якості; прагнення до підвищення розумової та фізичної працездатності.
Примітки
Література
Євсєєв С.П., Шапкова Л.В., Адаптивна фізична культура: Навчальний посібник. - М: Радянський спорт, 2000 Кесарєв Є.Д., Навчання дітей із проблемами у розвитку у різних країнах світу. - Спб.: 1997 Матвєєв Л.П., Теорія та методика фізичної культури: Навч. Для інститутів фізичної культури. - М.: Фізкультура та спорт, 1991 Самилічев А.С., До питання про теоретичні основи методики фізичного виховання учнів// Дефектологія, 1997 Літош Н.Л., Адаптивна фізична культура: Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями у розвитку: Навчальний посібник.-М: СпортАкадемПрес, 2002. - 140 с.