Замок Пенінґбю (швед. Penningby slott) — замок у волості Ленна в муніципалітеті Норртельє, Упланд.
Місцезнаходження Маєток Пенінґбю відомий з 1339. Здебільшого збережений замковий комплекс із двома розташованими по діагоналі круглими кутовими вежами, на південному заході від яких знаходиться велика криниця, побудована на стратегічному місці поруч із Пенінґбьоном і Весбісйоном, водотоками, які в середні віки та раніше були частиною маршруту між Балтійським морем і Упсалою.Historik , Bebyggelseregistret, Riksantikvarieämbetet.
Історія Ферма Пенінґбю вперше згадується в 1330-х рр. Залишки середньовічного замку можна знайти в Естенгені за кілька кілометрів від місця нинішнього замку. У 15 столітті на цьому місці був побудований замок. Його поетапно перебудовували. Перебудову розпочала Бірґітта Тордсдоттер Бонд. У 1831 замок був зруйнований пожежею, а будинок і дах були замінені. Пізніше була проведена реставрація вежі. Замок складається з майже квадратної центральної будівлі та двох діагонально розташованих круглих веж. Два нижніх поверхи з кімнатами, перекритими циліндричими склепіннями, збудовані з сірого каменю. Два верхніх, які, ймовірно, були перебудовані в 17 столітті, побудовані з пісковику. Ферма, зображена в праці «Швеція давня і сучасна» Еріка Дальберґа у вигляді двох суміжних будинків на сходах з вежами, була змінена на подвійні садибні дахи за пізнішого власника Андерса Торстенсона близько 1675. Ремонтні креслення того часу і пізніше зберігаються в колекції Берґамара в Національному архіві Швеції.
Май Зеттерлінг знімав свої фільми «Нічна гра» та «Амороза у замку» у 1965 та 1985 рр. відповідно, а в 1973 там знімали телесеріал «Будинок таємниці Сільфверкрони».
Походження назви невідоме. Вона була написана у різних варіантах: Пітінґебю (Pitingæby, 1339), Пенінґебю (Penningaby, 1413), Підінґабю (Pydingaby, 1425), Пінінґебю (Pyningaby, 1478) і Пенінґебю (Penningeby, 1709)Suecian. У 1360-х у Пенінґбю проживав прапрапрадід Густава І Вази, окружний начальник Нільс Кеттілсон (Ваза). Ларс Туресон (Тре Розор) і його дружина Крістіна Еріксдоттер Джиленстієрна зайняли Пенінґбю в 16 столітті, згідно з інформацією 1543 р. Власність з тих пір належала родинам Флемінґів, Бієлке, Рюнінґ, Оксеншерна, Торстенсон, Стенбок, Ліллі, Сьок, Браге, Вреде і фон Розен. З 1836 Пенінґбю належав родині Нордстрем. У 1949 замок був перетворений на товариство з обмеженою відповідальністю в рамках родини. У 1951–1953 була проведена реставрація. У 1980 замок оголошено пам’яткою архітектури. Замок нині не заселений і демонструється відвідувачам влітку.
Джерела
Література
Gillingstam, Hans (2006). Penningby. Stockholm. Libris 10399751 Nordström, Fritz (1953). Penningby. Stockholm. Libris 2939144 Nordström, Fritz (1952). Penningby gårds ägare under äldre tid. Tierp. Libris 2939145 Penningby slott i Roslagen. s.n: s.l. 1981. Libris 649717 Åberg, Alf (1966). Kungaslott och adelsborgar från vasatiden / [text:] Alf Åberg ; [foto:] Ola Terje. Stockholm: Forum. sid. 134–139. Libris 700038
Зовнішні посилання
Penningby slott , Svenskt Kulturarv. Penningby, Stockholms läns museum.