Russia () — екзонім східнослов'янських територій Русі в історичних джерелах.
Першопочатково вживаний виключно в латинських джерелах, пізніше був запозичений іншими мовами зокрема англійською. Після анексії земель Білої Русі () та ліквідації Руського воєводства, відомого в тому числі як Червона Русь (), в кінці XVIII ст. остаточно закріпився за східними землями підконтрольними Російській імперії, а в історіографічній літературі дотичої західних земель був витіснений його синонімом — Ruthenia.
Історія Документована номенклатура назв руських земель в західних документах бере свій початок з документів папської канцелярії з кінця XI ст., коли для позначення земель почали використовувати екзонім Russia, а для позначення її мешканців-русинів Rutheni. Назва на руських землях почала поширюватись в часи Галицько-Волинського князівства, зокрема на князівській печатці в форматі Regnum Rusie, S. 263, «C. XXVI. De alia divisione Scithie» (nach Paulinus Minorita, De mapa mundi (1320). Ms. Biblioteca Apostolica Vaticana lat. 1960 fol. 16v) / Anna Dorothee von den Brincken. «… ut describeretur universus orbis». Zur Universalkartographie des Mittelalters, S. 249—278 in: Albert Zimmermann (Hrsg.), Methoden in Wissenschaft und Kunst des Mittelalters / Mediävistentagung, vom Thomas-Institut der Universität Köln veranstaltet im Jahre 1968 (Miscellanea Mediaevalia , Tom 7), De Gruyter, Berlin, 1970. — 358 S..
Згідно пунктів Гадяцької угоди, підписаних Короною та гетьманом Виговським 8 (18) вересня 1658 року, мало бути утворене Велике князівство Руське іменоване у польськомовному тексті угоди як «Ducatum Russiae».Гадяцька унія 1658 року / Редкол. П. Сохань, В. Брехуненко та ін. — Київ, 2008. — 342 с.
Галерея Гравюри
Печатки
Примітки
Література Яковенко, Наталя. Вибір імені versus вибір шляху (Назви української території між кінцем XVI — кінцем XVII ст. Наконечний, Євген. Украдене ім’я: Чому русини стали українцями. — Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2004. — 352 с. ISBN 966-7188-94-9