Вайолет Соломон, у шлюбі Оклендер (, 18 квітня 1927, Лоуелл, Массачусетс, США — 21 вересня 2021, Лос-Анжелес, Каліфорнія, США) — американська дитяча психологиня, психотерапевтка, авторка власного підходу роботи з дітьми та підлітками, який поєднує методи гештальт-терапії та ігрової терапії. Ідеї підходу виклала у широко відомих книгах «Вікна в світ дитини» та «Приховані скарби».

Сертифікована гештальт-терапевтка, має наукові ступені: доктора наук клінічної психології, магістра консультування з питань шлюбу, сім’ї та дитинства, магістра в області спеціальної педагогіки дітей з порушеннями розвитку емоційної сфери.Ph.D. in Clinical Psychology, a Master of Arts in Marriage, Family and Child Counseling, a Master of Science in Special Education with emotionally disturbed children

Життєпис Народилась 18 квітня 1927 року в Лоуелл, Массачусетс в родині єврейських іммігрантів. Росла в Кембридж, Массачусетс в родині Джозефа та Моллі Соломон, мала двох старших братів Сідні та Артура.

У 5 років внаслідок нещасного випадку отримала опік значної частини тулуба, рук та ніг – друг родини вилив на неї окріп. Тривалі місяці переживання та страждання протягом лікування опіку мотивували її в подальшому працювати з дітьми. З інтерв’ю: «Це могло бути початком того, чому я цим займаюся. […] Все, над чим я коли-небудь працювала, особливо в процесі навчання гештальт-терапії… завжди поверталося до того опіку…».

В 11 років захворіла дифтерією, котра дала ускладнення та призвела до втрати слуху.

Коли Оклендер було 17 років, за кілька місяців до закінчення Другої світової війни, в Німеччині було вбито її улюбленого старшого брата Артура.

Була одружена з соцпрацівником та гештальт-терапевтом Гарольдом Оклендером. В 26-річному шлюбі (до розлучення) народила трьох дітей: Мха Атма С. Хальса (Артур), Майкл та Сара. Коли молодшому Майклу було 13, у нього діагностували вовчак, і півтора року, що прогресувало захворювання, Оклендер доглядала за ним до його смерті. Незадовго до цього батько Вайолет помер від серцевого нападу, а її матір збив автомобіль, яким керував підліток. Оклендер почала сумніватися в своїх атеїстичних поглядах.

В зрілому віці Вайолет Оклендер мала велику родину, багато онуків та правнуків, кузенів та племінників. Серед найближчих: Син Мха Атма С. Хальса та його дружина Марта Оклендер (живуть в Лос-Анжелес, Каліфорнія), Донька Сара Оклендер, її чоловік Монте Аллен (Сомервіль, Массачусет), Онуки та правнуки: Сат Сарбат Хальса, Сірі Оклендер (його дружина Снейя та донька Емма), Медлін Оклендер, Майкл Аллен (одружений з Керолайн). Двоюрідна сестра Рут Блок (Санта-Моніка, Каліфорнія). Народившись і почавши кар’єру у Лоуеллі, згодом жила і працювала в Маямі, Нью-Йорку, Денвері, Олбані, Лонг-Біч, Ермоса-Біч, Санта-Барбарі. Вийшовши на пенсію, переїхала в Лос-Анжелес, щоб жити поруч з сином та невісткою. Там і провела останні дні.

21 вересня 2021 року, у віці 94 роки, Вайолет Оклендер померла вдома.

Метод Оклендер Метод включення гештальт-терапії в ігрову називають «моделлю Оклендер» та використовують для терапії дітей та підлітків. Вайолет Оклендер говорила про свій підхід: «Це дуже безпечний спосіб говорити про речі, а потім поступово повернути їх [дітям], коли вони можуть володіти своїми почуттями. Ми використовуємо всі ці методи, щоб дати [дітям і підліткам] досвід взаємодії з тими частинами себе які вони більше не контролюють і не переживають. Ми можемо проводити багато сенсорної роботи, навіть з підлітками, щоб допомогти їм повернути контакт з їх відчуттями - дотиком, зором, слухом, смаком і запахом - і відчути свої відчуття, які є невід'ємною частиною тіла, переживання».

Модель Оклендер застосовує принципи гештальт-терапії в терапевтичній роботі з дітьми та підлітками з метою повернути дітям втрачені ними аспекти себе. Згідно з методом, відповідно до того, як у дитини зростає відчуття внутрішньої підтримки, її здатність проявляти свої емоції також збільшується. Діти стають ціліснішими, коли краще усвідомлюють свої емоції, а творчі та проективні техніки, що використовуються в ігровій гештальт-терапії, відіграють важливу роль у цьому процесі. Оклендер писала: "Гнів - найважча емоція для будь-якої людини, і особливо для дітей. Безсумнівно, він є коренем багатьох їх проблем. Нормалізація та опрацювання почуття гніву для досягнення більш спокійного стану - важливий аспект процесу зцілення".

Вайолет Оклендер вважала, що автентичні стосунки між терапевтом і клієнтом є ключовим фактором у терапевтичному процесі, і що без них не може бути справжньої роботи. Терапевт і дитина – дві людини, що вступать в неієрархічні стосунки як рівні і залишаються відкритими тому, що може принести зустріч. Терапевт вступає у стосунки не як експерт, а як аутентичне Селф, справжнє «Я», що стимулює клієнта до такого ж прояву.

Психотерапевка зазначала, що застосування принципів гештальт-терапії допомагає дітям знову стати цілісними, оскільки гештальт-терапія «зміцнює самість (Селф)». Оклендер казала, що більшість її дітей-пацієнтів не почувалися добре і не знали себе. Тому вміння дитини говорити: «От, що мені подобається, от, що мені не подобається, ось який я злий», допомагає відчувати себе сильною та впевненою. Крім того, концепція гештальт-терапії "тут і тепер" – важлива складова стосунку дитини з терапевтом, адже діти не скажуть: "Мені дійсно потрібно дати раду насильству, що сталося зі мною в минулому". Проте минулі травми стають частиною сьогодення, і коли ми можемо разом з дитиною витягнути їх, подивитися на них, це змінює ситуацію.

На думку Вайолет Оклендер, гештальт-терапія допомагає людям усвідомити, що вони роблять, як вони це роблять, і заохочує жити сьогоденням, «бути тут і зараз», допомагає зробити найкращий вибір. Діти більше живуть в моменті, ніж дорослі. Але замість «усвідомлення» того, що вони роблять, потрібно дати їм досвід для розуміння того, як вони діють у цьому світі. Це відбувається через творчість і середовище. «Ми експериментуємо, щоб дитина могла відчути ті частини себе, які вона відрізала або втратила». Професор Петер МортолаPeter Mortola "Windowframes: Learning the Art of Gestalt Play Therapy the Oaklander Way" (2006), Lewis & Clark Graduate School of Education and Counseling визначає набір терапевтичних дослідів з використанням різних матеріалів: малюнків, глини, лотків з піском та ляльками, а потім показує, як кожен з цих терапевтичних дослідів має схожу базову структуру. Таким чином, модель Оклендер залучає дитину до ігрової діяльності, яка часто відображає дуже реальні проблеми та аспекти із життя самої дитини.

Примітки

Див. також

Жінки у психології