Тадеуш Мошинський (1878 — 1940) — польський юрист, адвокат, суддя, нотаріус, сенатор Сейму, жертва Катинської розправи.
Біографія Він був сином Густава. У 1896 році закінчив цісарсько-королівську гімназію в Золочеві, потім юридичний факультет університету. До 1919 р. працював адвокатом у Петрикові на Прип'яті. З 1922 по 1923 рік був суддею в Пінську, а згодом керував нотаріальною конторою в цьому місті та в Луцьку. Був обраний сенатором під час 3-ї каденції Сенату Республіки Польща (1930—1935) за списком № 1 (ББСУ) у Поліському воєводстві після того, як Міхал Виростек подав у відставку. Присягу склав 16 січня 1935 року.
Після початку Другої світової війни та агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 р. заарештований органами НКВС у Луцьку. Перебував у в'язниці НКВС у Перемишлі, згодом у Львові. Його ім'я було в т. зв Українському катинському списку, опублікованому в 1994 році (занесений до експортного списку 43/1-13 за номером 2013)Sławomir Kalbarczyk: Ukraińska i białoruska lista katyńska , [w:] Nasz Dziennik, 29 kwietnia 2011, Nr 99 (4030). Похований на Польському військовому кладовищі в Києві — Биківні, відкритому у 2012 році.
Дружиною була Габрієля (до шлюбу Запольська-Довнар 1945).
Тадеуша Мошинського вшанували на меморіальній дошці, відкритій 3 липня 1999 року на будівлі Сенату Республіки Польща на честь сенаторів Другої Польської Республіки, які загинули під час Другої світової війни та періоду післявоєнних репресій.
Ордени та нагороди Золотий Хрест Заслуги (10 листопада 1933 р.) «za zasługi na polu pracy społecznej».
Виноски
Бібліографія