Францішек Ксаверій Хомінський, Францішек-Ксаверій Гілярійович Хомінський (, , близько 1736Прыблізны год нараджэння прыводзіцца паводле спісу шляхты Дзісненскага павета ад 02.10.1796, дзе яго ўзрост — 60 гадоў — , Вільнюс) — державний діяч Великого князівства Литовського та Російської імперії, (номінально) мстиславський воєвода (1788—1795), мінський губернський маршалок (1795—1797), письменник.

Біографія Належав до католицького середнього дворянського роду Хомінських гербу «Лис». Він народився в родині Гілярія Костянтиновича Хоминського (близько 1690 — грудень 1758), хорунжого ошмянського, старости погерв'янського, власник маєтку Гав, Верхнього і Руського Села і Ганни з Копці (з 1700—1800, Руське Село Дісненського повіту), дочка ошмянського старости і писаря великолитовського Михайла Копця. Мав братів Михайла (1729—1803), суфраган жмудський, писар великий литовський; Іоаким, управитель ошмянський; Ян-Каспер, сотник саксонських військ, Ігнатій (пом. після 1812), депутат Генерального трибуналу Великого князівства Литовського, сестри Анель-Бриджита-Агнешка, яка не була одружена; Гертруда-Варвара-Францішек, яка була одружена з Францішеком Беліковичем; Юзефа, яка з 24.02.1754 р. була одружена з ошмянським підчашим Тадеушем Карловичем Сулістровським.

Навчався за кордоном.

У 1764 р. був полковником конфедерації Чорторийських, в 1768 — членом Барської конфедерації. Як наближений гетьман литовський Михайло Казимир Огінський їздив із дипломатичними місіями до Західної Європи. У 1770—1774 роках перебував із дипломатичними місіями у Франції та Німеччині.

Служив у військах ВКЛ, із 5 січня 1775 р. по лютий 1784 р. підпоручник хоругви Булави великої литовської, а із 30.10.1775 по 27.06.1788 бригадир-комендант 2-ї (п'ятигорської) бригади Національної кавалерії із 10.12.1783 до 27.06.1788 генерал-майор, командир 1-ї дивізії Генерального штабу. Генерал-майор війська Великого князівства Литовського (1788—1795).

У 1782—1794 роках він також був пінським судовим старостою. У 1780 і 1782 рр. посол на сеймі від Пінського повіту (у 1782 р. сеймовий суддя), у 1784 р. маршалок Гродненського сейму. З 1786 по 1787 р. маршалок Трибуналу ВКЛ.

Останній мстиславський воєвода з 31.05.1788 по 1795 рік — посада була номінальною, оскільки територія колишнього Мстиславського воєводства в результаті першого поділу Речі Посполитої вже входила до складу Російської імперії.

Володів маєтками Коперовичі, Ігуменове та Постави Дісненського повіту (лише на 1795 р. — 121 сіл і 2679 кріпаків чоловічої статі).

Після поділу Речі Посполитої продовжив політичну кар'єру в Російській імперії. У 1795 році на дворянських виборах у Мінську був обраний першим губернським маршалком (головою дворянства) Мінської губернії (27 вересня 1795 — 1797). У 1796 році, не відбувши служби, він одразу отримав високий російський чин таємного радника. У 1797 році був заарештований за підозрою у змові проти російського імператора Павла I після звернення від імені дворянства Мінської губернії, яке «вимагало повернення до влади колишніх порядків Польщі».

Помер року у Вільнюсі, похований на цвинтарі Расу в катакомбах.

Літературна діяльність Автор класицистичних віршів, публіцистичної «Відповіді» (1792). Вважається, що Хомінський написав для Михайла Казимира Огінського більшість просвітницьких поетичних творів, опублікованих під псевдонімом Слонімський громадянин у колекції «Історичні та моральні оповідання» (1782) і «Байки і не-байки» (1788). Перекладав польською мовою твори Горація, Жана Расіна, Жак Деліля, П'єра Корнеля. Був відомим як «…людина виняткового інтелекту…».

Нагороди Кавалерські ордени Святого Станіслава (1782) і Білого Орла (1785).

Сім'я Одружений із Софією Тізенгаузен (бл. 1750 — після 1807), дочкою Казимира, старости дияменського. Її перший чоловік Антоній Тизенгауз (1756 — 19.02.1816), генерал військ ВКЛ, віленський хорунжий (1777), староста рогачівський, учасник Великого сейму (1788—1792), учасник повстання Костюшка (1794), кавалер ордена Св. Станіслава.

Францішек Хомінський не залишив нащадків.

Примітки

Література Мальдзіс А. Хамінскі Францішак Ксаверы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 713. — 792 с. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2. ХОМИНСКИЙ Францишек-Ксаверий Гилярьевич // Минские губернаторы, вице-губернаторы и губернские предводители дворянства (1793—1917): биографический справочник / сост. Ю. Н. Снапковский; редкол.: В. И. Адамушко [и др.]. — Минск: Беларусь, 2016. — 398 с. — ISBN 978-985-01-1200-2.