Федір Іванович Лідва́ль (справжнє ім'я — Йоган-Фрідріх; 1 червня 1870, Санкт-Петербург — 14 березня 1945, Стокгольм) — російський і шведський архітектор; академік архітектури з 1909 року, член Петербурзької академії мистецтв.

Біографія Народився року у місті Санкт-Петербурзі в шведській сім'ї, яка оселилася в Російській імперії в середині XIX століття. Упродовж 1888–1890 років навчався в Училищі технічного малювання барона Олександра Штігліца; упродовж 1890–1896 років — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв (з них у 1894–1896 роках в майстерні Леонтія Бенуа). За проект виставкової зали здобув звання художника-архітектора.

Протягом 1910–1917 років викладав на архітектурному факультеті Санкт-Петербурзького жіночого політехнічного інституту, був членом низки конкурсних комісій. З 1918 року жив у Стокгольмі, куди роком раніше виїхала його сім'я. З 1921 року і до смерті співпрацював з архітектурним бюро Альбіна Старка, одного із самих відомих шведських архітекторів того часу. Помер у Стокгольмі 14 березня 1945 року від крововиливу у мозок. Похований у Стокгольмі на Юрсхольмському цвинтарі Сидорчук И. В. Шведский период творчества архитектора Ф. И. Лидваля. .

Архітектурна діяльність Був одним із провідних майстрів модерну та модернізації історичних стилів. Більшість споруд за його проектами зведено наприкінці XIX — на початку XX століття, зокрема у Санкт-Петербурзі: будинок-готель М. Александрова в Апраксіному провулку, № 6 (1902—1903); прибуткові будинки: І.-А. Лідваль на Кам'яноострівському проспекті, № 1–3 (1904, відтоді отримав широке визнання; для матері виконав також реконструкцію прибуткового будинку на вулиці Великій Морській, № 27); шведської церкви святої Катерини на вулиці Малій Конюшенній, № 3 (1904—1905; при ній у 1882 році він закінчив початкову школу); Мельцерів на вулиці Великій Конюшенній, № 19 (1904—1905); О. Лібих на вулиці Моховій, № 14 (1905—1906); М. Толстого на Набережній Фонтанки, № 54 (1910—1912); на Лісовому проспекті, № 20 (1910—1911) ; особняк на Лісовому проспекті, № 21 Емануіла Нобеля (1910—1911); будівлю Другого товариства взаємного кредиту на вулиці Садовій, № 34 (1907—1909); будівлю Азовсько-Донського банку на вулиці Великій Морській, № 3–5 (1908—1909, 1912—1913; золота медаль міської комісії за найкращий фасад); готель «Асторія» на вулиці Великій Морській, № 39 (1911—1912). Здійснив реконструкцію санкт-петербурзького готелю «Європейський» на вулиці Михайлівській, № 1 (1908—1910). <small>Апраскін провулок, № 6.<small>Кам'яноострівський проспект, № 1/3.<small>Мала Конюшенна, № 3.<small>Велика Конюшенна, № 19.<small>Набережна Фонтанки, № 54. В Україні за його проектами споруджені:

Будівля Азовсько-Донського банку у Харкові (1914, будівельними роботами керував харківський архітектор Лев Тервен, скульптор К. Пещинський; нині факультет фізичного виховання Педагогічного університету, площа Конституції, № 18); Будівля Російського банку зовнішньої торгівлі в Києві (1913—1915, скульптор В. Кузнецов; нині Головне міське управління архітектури та будівництва, Хрещатик, 32). Брав участь у конкурсі на проект залізничного вокзалу в Києві (1913, 2-а премія).

Вшанування У санкт-петербурзькому Гранд Отелі Європа (колишній готель «Європейський») найшикарніший номер («президентський» люкс) має персональне ім'я «Лідваль»Петербургские постройки Фёдора Лидваля на stateyki.org.ua ; У Санкт-Петербурзі, в будинку на Кам'яноостровському проспекті № 1/3, де з 1904 по 1918 рік жив і працював архітектор, у 1995 році встановлено меморіальну дошку (граніт, бронза; архітектор Володимир Попов)Енциклопедія «Санкт-Петербург». .

Примітки

Література ; Лідваль Йоганн-Фрідріх (Федір) Іванович // Лідваль Федір (Фредрік) Іванович // ; Лідваль (Йоганн Фредрік) Іванович // ; Тимофієнко В. І. Лідваль Йоган-Фредрік [Федір Іванович] // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник, Київ: «Головкиївархітектура» та «НДІТІАМ», 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-16-6; Тимофієнко В. І. Лідваль Федір Іванович //