Прабхаватігупта (д/н — бл. 443) — регентка держави Праварапури в 385/390—410/415 роках.
Життєпис Походила з династії Гуптів. Донька магараджахіраджи Чандрагупти II і Куберанаги. Замолоду стала дружиною Рудрасену Вакатака, спадкоємця держави Праварапури. Останній 380/385 року спадкував трон. Через 5 років чоловік помер і Прабхаватігупта стала решенткою при малолітньому старшому синові Дівакарасені.
Прабхаватігупта так і не передала владу синові, навіть після досягнення ним повноліття. Той навіть не отримав титулу маграаджа. Причини цього невідомі. Вона проводила активну прогуптську політику, внаслідок чого політичний і культурний вплив імперії Гупта в Праварапурі значно зріс. Деякі дослідники навіть вважають, що Праварапура фактично перетворилося в підлеглу державу.
Після смерті Дівакарасени 405/410 року його права на трон спадкував інший син Прабхаватігупти — Дамодарасена. Втім, вона ще близько 5 років зберігала посаду регентки до його смерті близько 415/420 року. Новим маграджею став третій син — Праварасена II.
Ще 4 роки залишалася решенткою, після чого передала владу синові. Решту життя активно сприяла храмам Вішну, надаючи численні землі та кошти. Завдяки їй священний пагорб у Рамагірі (на північ від столиці держави Нандівардхана) перетворився на своєрідне офіційне державне святилище, присвячене Вішну та його аватарам.
Померла близько 443 року.
Примітки
Джерела Bakker, Hans (1997). The Vakatakas: An Essay in Hindu Iconology. Groningen: Egbert Forsten. ISBN 9069801000. Shastri, Ajay Mitra (1997). Vakatakas: Sources and History. Aryan Books International. ISBN 9788173051234. A.S. Altekar (2007). Majumdar, R.C.; Altekar, A.S. (eds.). The Vakataka-Gupta Age. Motilal Banarsi Dass. ISBN 9788120800434. Singh, Upinder (2009). A history of ancient and early medieval India: from the Stone Age to the 12th century. New Delhi: Pearson Longman. ISBN 978-81-317-1677-9.