Гі-Бернгард Ле Танньо фон Сен-Поль (; 15 грудня 1916, Кенігсберг, Німецька імперія — 2 лютого 1943, Сталінград, РРФСР) — німецький офіцер, ротмістр вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія Гі-Бернгард був названий на честь свого дядька, який загинув 22 січня 1915 року в російському полоні під час Першої світової війни. З 1 вересня 1938 року — командир взводу 5-го, з 3 січня 1939 року — 3-го ескадрону 1-го дивізіону 2-го кінного полку. З вересня 1942 року — командир 12-ї роти 3-го дивізіону 24-го танкового полку 24-ї танкової дивізії.
В кінці січня 1943 року Гі-Бернгард був важко поранений мінометною міною в голову, від чого його мозок оголився і пульсував, а також отримав переломи обох ніг. За спогадами військового медика, який його лікував, Гі-Бернгард був поміщений в підвал, де утримували невиліковно поранених солдатів, і в маренні вигукував накази. Зрештою гауптман медичної служби доктор Рохолль добив Гі-Бернгарда уколом морфію.
Звання
Лейтенант (1 вересня 1938) Оберлейтенант (1 серпня 1940) Ротмістр (1 грудня 1942)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в чорному (серпень 1942) — за перше поранення. в сріблі (січень 1943) — за 3 поранення (30 липня 1942; 29 серпня 1942 і січень 1943). Німецький хрест в золоті (29 серпня 1942)
Див. також
Гаррі Ле Танньо фон Сен-Поль — старший брат. Дітріх Франсуа Ле Танньо фон Сен-Поль — двоюрідний брат.
Література
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X