Володимир Савелійович Волівач (1 липня 1929, Юровщина, Полонський район, Хмельницька область — 24 серпня 2014, Полонне, Хмельницька область) — музичний педагог, поет-пісняр, самодіяльний композитор. Член Всеукраїнської національної спілки композиторів УкраїниКалендар знаменних і пам'ятних дат Полонщини на 2019 рік / Полонська центральна бібліотека. Методично-бібліографічний відділ — Полонне, 2018. — С. 4. Почесний громадянин міста Полонного Хмельницької області. Дід заслуженого майстра народної творчості України Василя ВолівачаМайстер Василь Волівач: Впаде «культурна корчма» і постане храм / С. Наконечна // Україна молода, Випуск № 37, 16.04.2021.
Життєпис Володимир Волівач народився в селі Юровщина Полонського району у родині музикантів-любителів. По закінченню 7 класів пішов працювати свердлувальником і токарем до Першотравенського заводу.
Проходив військову службу у Литві, потім у Ворошилограді. Під час служби в армії Володимир познайомився з музикантами-професіоналами, в яких переймав досвід.
Навчався у Житомирському музичному училищі та на музично-педагогічному факультеті Кіровоградського педагогічного інституту. У роки навчання Володимир Волівач старанно вивчав кращі зразки української народної та класичної музики, але найбільше на молодого аматора вплинули творчість таких композиторів як М. Лисенко, В. Косенко, В. Заремба. На цей час припадає створення пісень «Моя Полонщина», «Полончанко синьоока», «Рідне Поділля» та ін. Пізніше ці твори увійдуть до збірки «Моя Полонщина» (2006).
Працював директором Баранівського районного Будинку школяра, директором Кіцманського Будинку культури, вчителем музики Першотравенської ЗОШ Баранівського району.
У 1960 р. - викладач Полонської дитячої музичної школи, 45 років складає його трудовий стаж, з яких 28 років на посаді директора.
У доробку митця – пісні на власні вірші та вірші українських класиків, серед яких – Т. Шевченко та Л. Українка, Юхим Вівчар.
У 1989 році в інтерв’ю кореспонденту газети «Новий шлях» митець сказав:
Був членом Всеукраїнської національної спілки композиторів, лауреатом всеукраїнських фестивалів художньої творчості. Виховав цілу когорту професійних музикантів.
За свою активну діяльність був також нагороджений почесними грамотами Міністерства культури.
Помер 24 серпня 2014 року.
Згадується "Пісня про Лабунь" в книзі Барташук О. Лабунь, 2012.
Відзнаки і нагороди
медаль «Ветеран праці»; Лауреат Всесоюзного огляду самодіяльної художньої творчості трудящих, присвяченого 40-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1985)Народжений для пісні: творчість подільського композитора Володимира Волівача / І. В. Маковій // Мистецька освіта: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції: збірник наукових праць. — Житомир: ФОП «Н. М. Левковець», 2017. — С. 65-68.
Біобібліографія Волівач, В. С. Моя Полонщина. Полонне 2007: вокально-хорові твори / Волівач В. С.; Муз. ред. Заверуха ; Худож. А.Коваль. — Хмельницький: Алексеєв, 2007. — 54 с.
Примітки
Література
Волівач Володимир Савелійович // Вокально-хорова творчість композиторів Хмельниччини: (соціально-психологічний аспект) / П. Я. Слободянюк, К. Івахова. — Хмельницький: Меркьюрі-Поділля, 2019. — С. 137—138 Народжений для пісні: творчість подільського композитора Володимира Волівача / І. В. Маковій // Мистецька освіта: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції: збірник наукових праць. — Житомир: ФОП «Н. М. Левковець», 2017. — С. 65-68 Пісняр Подільського краю — Володимир Волівач (на пошану нашому земляку) / В. Курбатович // Подільський кур'єр, 1999. — № 34. — С. 4 Барташук О. Ю. Лабунь: історико-етнографічний нарис. 2012. — 280 с. З піснею по життю: інтерв'ю з подільським піснярем В. Волівачем / В. Дайнеко / Новий шлях. — 2011. — № 119. — С. 3 Видатна особистість: [про В. С. Волівача, колишнього директора Полон. ДМШ] / Д. Низовець // Новий шлях. — 2013. — 23 трав. Дейнеко В. З піснею по життю: інтерв’ю з подільським піснярем В. Волівачем / В. Дайнеко / «Новий шлях». – 2011. – № 119. – С. 3. Жалінський Б. Солов’їна пісня / Б. Жалінський // «Подільські вісті», 1998. – С. 7.