Улунь (д/н — бл. 120) — 1-й вождь племінного союзу південних сяньбі у 93—120 роках.
Життєпис Про батьків відомості відсутні. Відомий власне під китайським аналогом імені — Улунь, сяньбійське не визначено. Став очільник одного з племен сяньбі близько 85 року. На той час головним ворогом залишалися північні хунну. Невдовзі уклав союз з Хусє-Шічжухоуді, шаньюєм південних хунну та вождями племен дінлін. У 87 році завдав тяжкої поразки північнохуннуському шаньюю Юулю, якого було вбито. З нього Улунь наказав здерти шкіру, а з черепа зробити ритуальну чашу.
Проте війна з північними хунн тривала до 93 року, коли зрештою їх державу було знищено. Володіння переможених було розділено з південними хунну. Такий успіх сприяв Улуню для об'єднання племен сяньбі у єдиний союз племен (на кшталт конфедерації).
У 94 році прийшов на допомогу ханським військам проти повсталого хунну Фенхоу, завдавши тому поразки. Втім до 96 року замирився з останнім. З цього часу Улунь обрав тактику розширення володіння, укладаючи тимчасові союзи. 97 року сяньбі атакували місто Фейжусянь в Ляодуні, після чого тамтешній губернатор Цзі Сень був усунутий від управління за бездіяльність. У 97—99 роках успішно атакував землі південних хунну.
У 101 році здійснив напад на командирство Юян, але без особливого успіху. Тому знову вимушений був укласти мирний договір з імперією Хань, номінально визнавши її зверхність. 109 року підтримав повстання південних хунну проти імперії.
З 112 року почав військові кампанії проти Фенхоу, який посилився серед північних хунну. 115 року частина сяньбі атакувало Ляодунський півострів, але зазнало втрат. 117 року у вирішальній битві було завдано поразки Фенхоу, який невдовзі здався китайцям. Водночас Улунь суттєво розширив володіння. Того ж року атакував командирство Ляосі, де захопив чималу здобич.
До кінця панування здійснював напади на прикордонні китайські командирства. Помер близько 120 року. Йому спадкував син або онук Цічжіцзянь.
Джерела Huang, Ray (1999). Broadening the horizons of Chinese history: discourses, syntheses, and comparisons. M.E. Sharpe. ISBN 978-0-7656-0347-0. de Crespigny, Rafe (2007), A Biographical Dictionary of Later Han to the Three Kingdoms, Brill Cosmo, Nicola di (2009), Military Culture in Imperial China, Harvard University Press