«Сто поезій» — збірка українського поета Миколи Вінграновського, що вийшла 8-тисячним накладом у видавництві «Дніпро» у 1967 році. Попри назву, збірка містила 99 віршів, що могло бути зумовлене втручанням цензури.
Збірка входить до переліку ста найкращих творів української літератури за версією українського ПЕНу.
Рецепція Богдан Кравців, у нотатці про збірку в журналі «Сучасність», простежує низку змін, які були внесені до віршів збірки порівняно із першодруками«Сто поезій». Миколи Вінграновського // Сучасність, 1968; № 9. — С. 35—43..
Натомість Іван Дзюба простежує еволюцію Вінграновського від збірки «Атомні прелюди» до своєї другої книжки, між якими було 5 років. Критик показує, що для читачів та оглядачів 60-х ця пауза здавалася незвичною.
Зміст збірки
Примітки