Печи́хвости — село в Україні, у Львівському районі Львівської області.

Чисельність населення становить — 690 чоловік.  Кількість дворів — 193.

У 1989 року чисельність населення — 786 чоловік. Кількість дворів — 209.

Зараз населення становить 683 особи.

1959 рік село електрифіковано. 1983 рік село газифіковано.

У селі є народний дім, ФАП, бібліотека. У 2017—2018 рр. мешканці села відстоювали інтереси школи, але 2018 р. місцева влада закрила школу.

Церква святого Димитрія православної громади; Церква Св. Дмитрія православної громади, була колишнім польським костелом, пізніше склад;після сутички між односельчанами які одні відстоювали православ'я та котолицизм і вважали українське православ'я «москалями», і це можна сказати було як кровопролиття біля храму. Пізніше колишню православну церкву яка зараз є під впливом католицизму було віддано їм, місцеві жителі які відстоювали православ'я ходили в сусідні села до церков, але часи змінюються і треба щось міняти і вони вирішили відреставрувати колишній костел. Зараз в наш час можна впевнено сказати, що ми єдина незалежна церква і не можна назвати нас «москалем». Церква святого Димитрія греко-католицької громади.

Для послуг населення є дві крамниці.

Село розташоване при автодорозі Львів — Луцьк, поряд проходить залізниця.

Жителі села в основному займаються сільським господарством, продукцію везуть збувати на ринки Львова та м. Кам'янка-Бузька.

Походження назви села

Сучасна офіційна назва населеного пункту Печихвости. За легендою, яку розповідають жителі села, назва населеного пункту виникла ніби від того, що під час походів татар на руські землі біля цього населеного пункту вони зустріли відчайдушний опір і не одержавши матеріальної допомоги, як збоку своїх, так і від місцевих жителів, змушені були відрізати хвости (капиці) в коней, смажити (пекти) їх на вогнищі і їсти. Від слів «пекти» і «хвости» ніби і виникла назва села Печихвости. В Україні така назва зустрічається ще раз у Волинській області.

Зараз село Печихвости належить до Великоколоднівської сільради Кам'янка-Бузького району Львівської області.

Печихвости — це село колишнього Жовківського повіту, яке знаходиться за 25 км на південний схід від Жовкви, 17 км від колишнього повітового уряду в Жовтанцях. На схід від Печихвостів лежить села Чистині і Новий Став, на південний захід — село Велике Колодно, на північ — Дальнич і Дернів. Село лежить у басейні річки Західний Буг.

Посередині села протікає річка Кам'янка, притока річки Західний Буг. Річка Кам'янка входить у село з півдня, з боку села велике Колодно. Тече по короткій поверхні на північ. Розливається у видовжений став, що тягнеться в північно-східному напрямі, вийшовши з того ставу, пливе під назвою Соснівець, у північному напрямку до села Честині. Сільські будинки лежать в північному та південному березі річки. В південній стороні простору знаходиться підвищення висотою 249 м, а на південь від нього — другу, висотою 225 м. На північ від села Печихвости знаходиться змішаний ліс, на місці якого є підгір'я Пісочне, трикутної форми, висотою 237 м. 

Історія

У 1494—1495 роках львівський староста (Спитек III Ярославський) встановив заставу 100 гривень в суперечці шляхтичів Рафаїла з Сеняви з Павелом Печихойським з Печихвостів.Sikora F. Sieniawski Rafał h. Leliwa (zm. 1518) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 147—148.

Село Печихвости було засноване 1550 року і розташоване за 28 км. від міста Львова, в напрямку Кам’янки-Бузької. З давніх-давен у селі церква відіграла велику роль у виховані дітей. В архівних документах знаходимо, що 1803 року на парафіяльному ґрунті була збудована “дяківська школа”, якою опікувався священик.

Спочатку в селі була невелика дерев’яна церква, яка за переказами згоріла, а неподалік збудували муровану, посвятивши її 1907 року. В архівних довідках не знаходимо згадки про священиків, які служили на цій парафії до часу її посвячення, оскільки вона була дочірною.

Починаючи з ХХ ст. є свідчення про священиків. Згадують старожили, що освячення відбулося за о. Теодора Козака, о. Малко. За о. Євгена Тимчишина громада перейшла на православ’я. Короткий час служив о. Семеон Будзан, о. Михайло Олійник, о. Стефан Щепанський (сотрудник о. Ясеницького у селі Жовтанці), який брав участь восени 1941 року у посвяченні символічної могили борцям за волю України, а після війни донесли на нього радянській владі, за що й був ув’язнений на 10 років Сибіру. Після смерті Сталіна він отримав амністію і повернувся на Україну, де був призначений парохом села Печихвости і служив до виходу УГКЦ з підпілля.

Частина села повернулася до греко-католицької Церкви, а частина залишилась православною. У 1991 році була зареєстрована громада УГКЦ і першим священиком відновленої церкви в селі був о. Володимир Вонс, ЧНІ. Через поділ виникли конфлікти між конфесіями, тому що православні вірні не погоджувалися на почергове служіння. У 1992 р., на престольний празник Великомученика Димитрія приїхав Владика Юліан Вороновський і разом о. Володимиром Вонсом, ЧНІ, о. Василем Гренем відслужили Службу Божу під дощем біля церковної огорожі з вулиці. Непоступливість православної громади стало причиною звернень до судів, після чого було ухвалено рішення про передачу храму греко-католицькій громаді, а православній громаді віддати костел. Після виконання судовиконавцем рішення суду, представники православної громади захопили храм, за що були притягнені до адміністративної відповідальності. Пізніше вже не чинили перешкод у користуванні храмом греко-католицькій громаді. Згодом на парафію прибув о. Василь Грень. Коли о. Василь прийшов на парафію, взявся з громадою за відновлення храму. Храм розписував виходець зі села – Михайло Декальський. Зараз настоятель парафії о. Тарас Дітчук.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська753100%

Примітки

Джерела  — S. 74.

Посилання Погода в селі Печихвости