Франц Еккард фон Бентівіньї (; 18 липня 1896, Потсдам — 4 квітня 1958, Вісбаден) — німецький воєначальник, один з керівників військової розвідки, генерал-лейтенант вермахту.

Біографія Син оберстлейтенанта Прусської армії, який загинув в 1915 році. 22 липня 1915 року добровольцем пішов на фронт. 11 травня 1916 року отримав звання лейтенанта 2-го гвардійського артилерійського полку. Після демобілізації залишений в рейхсвері. В 1931 році закінчив секретні курси Генштабу. З 1936 року — начальник відділу розвідки штабу 12-го військового округу. В 1938 недовго служив в оперативному відділі штабу 26-ї піхотної дивізії. З 1 березня 1939 року — начальник 3-го відділу Абверу, в функції якого входила організація контррозвідки в армії і військових установах, збір даних про роботу іноземних розвідок і контакт з гестапо. Після включення абверу до складу Головного управління імперської безпеки як Військового управління, призначений заступником начальника управління. З 15 березня по 20 квітня 1944 року — командир 10-ї навчальної, з 18 травня — 170-ї, з 10 липня — 81-ї піхотної дивізії. Дивізія була розгромлена в складі групи армій «Курляндія», а сам Бентівіньї 8 травня 1945 року був взятий в полон радянськими військами. Утримувався в Бутирській в'язниці і у Владимирському таборі. 9 лютого 1952 року військовим трибуналом військ МВС Московського округу засуджений до 25 років тюремного ув'язнення. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання

Фанен-юнкер (22 липня 1915) Фанен-юнкер-єфрейтор (13 жовтня 1915) Фанен-юнкер-унтерофіцер (13 листопада 1915) Фенріх (31 січня 1916) Лейтенант (11 травня 1916) Оберлейтенант (31 липня 1925) Гауптман (1 грудня 1932) Майор (1 квітня 1936) Оберстлейтенант (1 квітня 1939) Оберст (1 червня 1941) Генерал-майор (1 серпня 1944) Генерал-лейтенант (30 січня 1945)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Орден Зірки Румунії, командорський хрест (1941) Орден Корони Італії, командорський хрест (1941) Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія; 1942) Орден «Святий Олександр», командорський хрест (Третє Болгарське царство; 1942) Двічі відзначений у Вермахтберіхт (8 і 18 серпня 1944)

Література

Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003 Julius Mader: Hitlers Spionagegeneräle sagen aus. Ein Dokumentarbericht über Aufbau, Struktur und Operationen des OKW-Geheimdienstamtes Ausland/Abwehr mit einer Chronologie seiner Einsätze von 1933 bis 1944. Verlag der Nation, (Ost-)Berlin 1971. Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 159.

Примітки