Йозеф «Беппо» Шмід (; 24 вересня 1901, Геггінген — 30 серпня 1956, Аугсбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія В 1919-20 роках — член Добровольчого корпусу фон Еппа. 13 квітня 1921 року вступив в 19-й піхотний полк. Учасник Пивного путчу. В 1925-33 роках командував взводом 21-го піхотного полку. Закінчив Військову академію (1935). 1 липня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений референтом Оперативного відділу Генштабу люфтваффе. З 1 квітня 1939 року — начальник 5-го відділу Генштабу люфтваффе, який займався «закордонними зв'язками», тобто фактично був розвідувальним відділом. 15 жовтня 1942 року переведений в штаб дивізії «Герман Герінг», командир бойової групи «Шмід». З 1 січня 1943 року — командир дивізії, проте під командуванням Шміда виявилася лише частина дивізії, яка залишилася в Тунісі. З 12 травня 1943 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе. З 15 вересня 1943 року — командир 1-го винищувального корпусу. З 12 грудня 1944 року — начальник Командування Люфтваффе «Захід». 27 квітня 1945 року взятий в полон британськими військами. 1 квітня 1948 року звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (13 квітня 1921) Фенріх (1 серпня 1923) Оберфенріх (24 вересня 1924) Лейтенант (1 грудня 1924) Оберлейтенант (1 липня 1928) Гауптман (1 липня 1934) Майор (1 серпня 1936) Оберстлейтенант (1 листопада 1938) Оберст (19 липня 1940) Генерал-майор (1 березня 1943) Генерал-лейтенант (1 липня 1944)
Нагороди
Німецький імперський спортивний знак Орден крові Нагрудний знак спостерігача Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Орден Святого Савви, командорський хрест (Королівство Югославія) Нагрудний знак спостерігача (Румунія) Орден Меча, командорський хрест (Швеція; 5 листопада 1940) Нагрудний знак пілота (Угорщина) (1941) Колоніальний орден Зірки Італії, лицарський хрест Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу з мечами і зіркою (Незалежна Держава Хорватія) Орден Корони Італії, командорський хрест Орден Корони Румунії, командорський хрест Орден Заслуг (Угорщина), офіцерський і командорський хрест Орден Священного скарбу 3-го класу з мечами (Японська імперія) Орден «Святий Олександр», командорський хрест з мечами (Третє Болгарське царство) Імперський орден Ярма та Стріл, великий офіцерський хрест (Іспанія) Орден Білої троянди (Фінляндія), лицарський хрест 1-го класу Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія; 25 березня 1942) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нарукавна стрічка «Африка» Лицарський хрест Залізного хреста (21 травня 1943)
Література
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9