Вели́кий Бере́зний — селище на заході України, в Ужгородському районі Закарпатської області.
У дорадянській українській мові відбувалося випущення звуку Н у словах похідних від топонімів закінчених на -на, -ня, -не, -нє, -ни, -ний, -ній, -но, щоб запобігти збігові приголосних. Згідно з тодішньою парадигмою мало би бути:
Вели́кий Бере́зний — великобере́знянський — (велико)бере́знянщина — великобере́знянець.
Географія Розташований на правому березі Ужа, при підніжжі гір. Через Великий Березний проходять автомобільна траса та залізниця Ужгород—Львів.
Великий Березний розташований на етнічній території Лемківщини.
Клімат Клімат на території м'який, помірно теплий і вологий, але зими тут дещо холодніші, ніж в інших районах закарпатської частини Українських Карпат. Середня температура січня становить −6 °С, липня — +15,6—18,0 °С за середньорічної максимальної температури +30 °С і мінімальної — −31 °С. Опадів тут випадає 800—1100 мм на рік.
Ґрунти У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові ґрунти різного ступеня оглеєності, у річковій долині — лучні глейові ґрунти.
Населення Станом на 1980 рік у селищі проживало 6 200 осіб.
Чисельність +Зміна чисельності міста195919701979198920013 153 4 604 5 894 7 113 6 80420032004200520062007 6 784 6 785 6 799 6 819 6 84220082009201020112012 6 868 6 949 7 014 7 078 7 14220132014201520162017 7 207 7 292 7 394 7 443 7 52320182019202020212022 7 559 7 603 7 632 7 687 7 713
Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: + Мовний склад населення с. Великий БерезнийМоваЧисло ос.Відсотокукраїнська650497,73 %російська831,25словацька460,69угорська90,14білоруська60,09циганська20,03румунська20,03інші/не вказали30,04+
Історія
Епоха графів Другетів Перша згадка про поселення, назване від дерева береза, припадає на 1409 рік, коли кенез (староста) Бонча притягнув до відповідальності винного за якийсь злочин і над ним відбувся суд. У державному податковому списку за 1427 рік ідеться про те, що Великий Березний належить до володінь Ужгородської домінії графів Другетів. Згідно з урбаром 1691 року, теперішній район (центр і навколишні села) на правах округу входив у 4-й дистрикт Ужгородської домінії графа Берчені, спадкоємця Другетів.
Станом на 1427 рік тут налічувалося 33 селянські двори, тобто приблизно 150 душ. За урбаріальним переписом 1791 року в селі 80 кріпацьких сімей з наділом і 70 безземельних жителів.
Жителі Березнянщини брали активну участь у визвольній війні 1703—1711 років. Загони повстанців під керівництвом Івана Беци, що спустилися з гір, у вересні 1703 року взяли в облогу Ужгородську фортецю.
За переписом 1751 року, у селі було 40 дворів і понад 200 жителів. 12 квітня 1770 року Великий Березний здобув статус містечка і пов'язане з цим право проводити великі ярмарки, куди стікався народ з обох боків Карпат. Станом на 1825 рік тут було 126 будинків і 1309 жителів.
Нові часи За Географічним словником Угорщини станом на 1839 рік тут проживало 1216 осіб, із них 750 греко-католиків, 300 римо-католиків (тобто угорців і німців), 160 євреїв.
З відкриттям ділянки залізниці Ужгород — Великий Березний у 1897 році і будівництвом лінії до Ужка спостерігається інтенсивне зростання населення Великого Березного. Напередодні Першої світової війни тут уже було близько 3000 жителів. Ще через 30 років (1944 р.) у 547 будинках тут мешкали 4032 особи.
30 травня 1947 року Великий Березний отримав статус селища міського типу.s:Указ ПВР УРСР від 30.5.1947 «Про … Вел. Березний, Вел. Бичків, Волове, Іршава, Королеве, Перечин, Рахів, Свалява, Солотвина, Тячів, Чоп і Ясиня, …»
З 22 грудня 2019 року Великий Березний став центром утвореної Великоберезнянської ОТГ у складі наступних населених пунктів: Великий Березний, Розтоцька Пастіль, Костева Пастіль, Бегендяцька Пастіль, Руський Мочар.
Герб
На печатці Великого Березного першої половини XIX століття в обрамленні лаврового вінка герб Угорщини. Напис угорською мовою: «Печатка міста Великий Березний».
Цікаві місця У селищі є парк екзотичних і реліктових рослин, закладений наприкінці XIX століття.
У центрі селища споруджено пам'ятник Т. Г. Шевченку і воїнам Радянської армії, які загинули в боях під час Карпатсько-Ужгородської наступальної операції у жовтні 1944 року.
У селищі розташований відділ прикордонної служби "Великий Березний" 94-го прикордонного загону ДПСУ.
У Великому Березному є архітектурна пам'ятка — церква Святої Трійці.
Культура У жовтні 1990 року у Великому Березному відкрито перший в області пам'ятник Тарасові Шевченку. Культурний відпочинок населення селища організовує районний будинок культури.
Історико-краєзнавчий музей Музей відкрито 1998 року в одному з приміщень школи, щоб зберегти весь матеріал, зібраний учнівським колективом протягом багатьох років. Разом із наставниками учні школи ведуть пошукову, дослідницьку та краєзнавчу роботу. Записують легенди, казки, прислів'я, приказки свого краю, спогади старожилів. Крім того, вони вивчають традиції та звичаї, побут місцевих жителів та збирають старовинні речі — одяг, знаряддя праці, предмети домашнього вжитку. Теперішня експозиція музею є результатом цієї кропіткої діяльності.
Експозиція музею має два відділи: історичний та краєзнавчий. Матеріали історичного відділу розповідають про відомі та маловідомі факти історії Верховинського краю, видатних людей, традиції та обряди. Окремі експонати дають змогу ознайомитися з історією виникнення освіти на Березнянщині, про школи минулого, видатних випускників. Найціннішими експонатами цього відділу є колекція старовинних ікон і народного одягу. Краєзнавчий відділ оформлений у вигляді світлиці. Тут стіл і лавиці, предмети домашнього вжитку, давні знаряддя праці (мотальниця, прядка, елементи кросен). Представлена тут і сучасна виставка робіт учнів на тему «Природа і фантазія».
Міні-скульптури Великого Березного Міні-скульптури розташовані на горі Явірник: 16 квітня 2018 у туристичному притулку Явірник відкрито міні-скульптуру — бронзовий турист; 10 червня 2018 року відкрито міні-скульптуру Янку Деревляному.
Відомі люди
Іван Раковський (1815–1871) — лінгвіст і журналіст.
Народилися Базель Ярослав Рудольфович (1956) — український хімік. Бажура Іван Володимирович (1991–2022) — український військовик, старший солдат 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, учасник російсько-української війни. Боролич Юрій Юрійович(1921–1973) — український письменник у Чехословаччині. Лайош Вінце (1914—2002) — угорський художник, графік, ілюстратор. Гомічков Атанас (1854–1916) — графік-карикатурист, співробітник ряду будапештських газет. Грох Іштван (1867 — 1936) — художник-прикладник, письменник теорії мистецтва. Кичак Юрій (1947—2018) — відомий журналіст верховинського краю, багатолітній беззмінний редактор районної газети «Карпатська зірка», яка померла разом із редактором. Ланер Еміль (1893—1980) — угорський художник, представник паризької школи. Лацанич Василь Михайлович (1904—1943) — український громадський та політичний діяч, педагог, начальник департаменту персоналу уряду Карпатської України, посол Сойму Карпатської України. Мальчицький Семен Йосипович (1924—2005) — український графік. Наливайко Василь Васильович (1991—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Пекар Василь Миколайович (1984—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Рогач Іван Андрійович (1914—1942) — український військовий і політичний діяч, журналіст, член ОУН. Рогач Лариса Іванівна ( 1969) — українська суддя, голова Касаційного господарського суду. Романишин_Михайло_Миколайович (1933—1999)— український художник, член Спілки художників України, Народний художник України генеральний директор Національного художного музею України. Сабов Кирило Антонович (1838–1914) — літературознавець та публіцист. Сабов Руслан Миколайович (1977—2015) — український військовик, старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Самовольський Едмунд (1878—1914) — відомий скульптор, пам'ятники його роботи були встановлені в Ужгороді, Кошиці, Будапешті. Слободський Віталій Васильович( 1949) — український закарпатський художник, член Об'єднання професійних художників Закарпаття та Національної спілки художників України, Заслужений художник України. Станканич Микола Михайлович український військовик, учасник російсько-української війни. Служив у 68-й окремому батальйоні ТрО, 101 бригади сил ТрО Збройних сил України.
Пам'ятки У селищі розташовані парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Парк-арборетум і Арборетум в дворі райвиконкому.
Галерея
Примітки
Посилання
Р. Й. Базель, С. І. Пеняк Великий Березний // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Закарпатська область / Ред. кол. тому: Бєлоусов В. І. (гол. редкол.), Балега Ю. І., Балла Л. К., Гончаренко А. О., Гранчак І. М., Коструб Г. М. (заст. гол. редкол.), Магарита В. І., Мельникова І. М., Міщенко С. О., Пітра Ю. Ю., Попович Д. П., Пруниця С. Ю. (відп. секр. редкол.), Русин О. І., Співак Б. І., Федоренко В. Г., Хайнас В. В., Чепур Д. В. (заст. гол. редкол.), Шульга І. Г. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 168—179. — 810 с. Великий Березний. Історико-краєзнавчий музей Офіційний сайт Великоберезнянської районної ради Офіційний сайт Великоберезнянської районної державної адміністрації http://javor-a.narod.ru/ZaStinoj_kyltyra.htm Ужанський національний природний парк Petr Štěpanek Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. — 1. vyd. — Náchod: Konting, 2008. — 168 s. — ISBN 978-80-903308-2-5. Олександр Горобець «Недописана стаття на першу полосу», — Горобець