Лицарські ордени — братства воїнів Христових (milites Christi), в тому числі аристократів (лицарів) в країнах Західної Європи, в першу чергу Священній Римській Імперії. Більшість аристократичних сімейств Заходу так чи інакше є нащадками людей, що апелювали до ідеї воїнів Христових середньовіччя, учасників хрестових походів і членів тих чи інших лицарських орденів.

Історія лицарських орденів тісно переплітається з історією лицарства або вершництва як явища. Ще в старожитньому Римі існував окремий прошарок вершників, який стояв нижче за патриціїв, але вище за простих громадян і який складав основу римського війська. Саме до нього потрапляли всі ті варварські воєначальники, які переходили на службу до Риму й отримували римське громадянство. Тому не дивно, що найстародавніші й найблагородніші роди у середньовічній Європі вели своє походження від римських вершників і вважали християнську Священну Римську Імперію гідним продовжувачем історії стародавнього Риму. Саме вони ці багаті та знатні родини дали Європі перших лицарів (вершників — німецькою).

Починаючи з XV століття, лицарські ордени, часто як династичні ордени, почали створюватися більш куртуазним чином. У цих орденах часто зберігалося уявлення про те, що вони є членами товариства чи іншим об'єднанням членів, проте, зрештою, деякі з них були суто почесними, що полягали у нагородженні медаллю. Пізніше ці прикраси часто стали неформально називати орденами. Ці організації, у свою чергу, дали початок сучасним лицарським орденам, що утворені для нагород за заслуги суверенних держав.

Після невдач хрестових походів, військові ордени хрестоносців почали ідеалізувати й романтизувати, в результаті в пізнє середньовіччя з'явилася ідея лицарства. Дослідник Д'арсі Бултон у 1987 розбив лицарські ордени XIV і XV століть на такі категорії:

Монархічні Ордени Головами є монархи. Орден святого Георгія, заснований Карлом I Угорським, титулярним Королем Галичини та Володимирії, 1325/26 Орден Паса, заснований Альфонсо XI Кастільським бл. 1330 Орден Підв'язки, заснований Едуардом III, королем Англії, бл. 1348 Орден Зірки, заснований Жаном III, королем Франції, бл. 1351 Орден Вузла, заснований Луї I, королем Неаполя, 1352 Орден Найсвятішого Благовіщення, заснований Амадеєм VI, графом Савойським 1362 Орден Корабля, заснований Карлом III, королем Неаполя, Угорщини, титулярним Королем Галичини та Володимирії, 1 грудня 1381 Орден Дракона, заснований Сигізмундом I, королем Угорщини, титулярним Королем Галичини та Володимирії, 1408 Орден Золотого Руна, заснований Філіпп III, графом Бургундії, 1430 Орден святого Михайла, заснований Людовик XI, королем Франції, 1469 Орден Будяка у Шотландії Мальтійський орден у Ватикані, Італії.

Військово-лицарські Ордени Добринський Орден — чернечий лицарський орден заснований 1228 року Мазовецьким князем Конрадом І. Орден Монтеси — військово-чернечий орден, заснований 1357 року в Арагонському королівстві.

Багато дослідників порівнюють козацькі війська, зокрема Військо Запорізьке з лицарськими орденами Європи періоду Середньовіччя, навіть називають православним лицарським орденом Європи.

Запорозька Січ — подібно до католицьких лицарських орденів запорозьке козацтво було пов'язане узами общини (societas), віри (religio) та покликання (vocatio) або мети.

Ордени принців Засновані принцами; більшість яких схожі зі статутами Ордену Золотого Руна, після 1430. Орден Святої Катерини, заснований Гумбертом ІІ прибл. у 1335 Орден Святого Антонія, заснований Альбрехтом І Баварським в 1384 Орден Рюденбандів, в Сілезії, Лужиці та Богемії, бл. 1389 Орден Глека, засноване королем Арагону Фернандо I, 1403 Товариство Орла, засноване Альбрехтом II в 1433 Товариство Нашої Пані (відоме також як Орден Лебедя), заснований Фрідріхом II Бранденбурзьким у 1440 Орден Святого Гумберта, заснований Герхардом V, герцогом Юліх-Берзьким в 1444 Орден Півмісяця, заснований Рене Анжуйським в 1448 Товариство Святого Єремії, засноване Фрідріхом II в 1450

Баронські Ордени Орден святого Гумберта (Barrois, 1422) Орден святого Георгія Ружмонтського (Франш-конте, 1440)

Ордени-Братства сформовані для окремих кампаній Компанія Чорного Лебедя, заснований 3 принцами і 11 лицарями в Савої в (1350) Corps et Ordre du Tiercelet, заснований віконтом де Туар і 17 баронами в Пуату (1377)

Клятвені Ордени Тимчасово складені на основі присяги; були швидше витонченими лицарськими іграми, ніж справжніми обітницями; відомо три такі ордени із статутів: Emprise de l'escu vert la Dame Blanche (Орден Білої Дами із Зеленим Щитом), заснований Жаном II ле Менгр і 12 лицарями в 1399 на 5 років Emprise du Fer de Prisonnier (Орден залізного в'язня), заснований Jean de Bourbon і 16 лицарями в 1415 на 2 роки Enterprise of the Dragon, заснований Жаном I де Фуа на 2 роки.

Почесні ордени Орден святої гробниці, для лицарів, які зробили паломництво до Єрусалиму з XV століття Лицарі святої Катерини гори Синай, приблизно такий же, але з XI по XV століття Орден Золотої Шпори, папський орден Лицарі Лазні, у Англії (створений заново в 1725)

Література Йохан Хейзінга. Рицарські ордени і рицарські обітниці // Хейзінга Й. Осень середньовіччя. М., 1988, с. 90-101. Запорозьке козацтво

Див. також Лицар Лицарство Орден (нагорода) Чернечий орден Орден (організація)