Жан-Люк Нансі

Жан-Люк Нансі ( 26 липня 1940 Бордо — 23 серпня 2021, Страсбург) — французький філософ. Автор теорії спільноти як буття-разом (être-en-commun). Професор філософії Страсбурзького університету.

Біографія Народився в 1940 року в Бордо, у сім'ї військового інженера. Дитинство він провів у Баден-Бадені, де навчався в ліцеї імені Шарля де Голля в окупованому французами Баден-Бадені. Згодом родина повернулася до Франції, перебравшись до Бержераку. тут Жан-Люк продовжив навчання в колежі Генріха IV, ліцеї Людовика Великого в Парижі та ліцеї Лаканаль (Со (О-де-Сен)).

1964 року закінчив філософський факультет Паризького університету (агреже). Захистив дисертацію про Імануїла Канта (науковий керівник: Поль Рікер). 1968 року став асистентом філософії Страсбурзького університету, де пізніше одержав посаду професора філософії. Був гостьовим професором в університетах Берклі, Берліна, Ірвіна та Сан-Дієго. У 1989—1997 роках керував факультетом філософії, мовознавства, інформатики, освітніх наук. 1990 року був відзначений Міжнародною премією італійського Товариства Ніцше.

Помер 23 серпня 2021 року в Страсбурзі.

Доробок Праці, присвячені творчості низки філософів і мислителів: Лакан (Le titre de la lettre, 1973), Геґель (La remarque spéculative, 1973), Кант (Le Discours de la syncope, 1976 і L'Impératif catégorique, 1983), Декарт (Ego sum, 1979), Гайдеґґер (Le Partage des voix, 1982). Низка книг і статей написаних спільно з Філіпом Лаку-Лабартом (Le titre de la lettre та ін).

Праці

La Remarque spéculative: Un bon mot de Hegel, Paris, Galilée, 1973. La Titre de la lettre, avec Philippe Lacoue-Labarthe, Paris, Galilée, 1973. Le Discours de la syncope, I. : Logodaedalus, Flammarion, 1975. L'Absolu littéraire. Théorie de la littérature du romantisme allemand , Avec Philippe Lacoue-Labarthe, Paris, Seuil, 1978. Ego sum, Paris, Flammarion, 1979. Le Partage des voix, Paris, Galilée, 1982. L'Impératif catégorique, Paris, Flammarion, 1983. Hypnoses, en collaboration avec Éric Michaud et Mikkel Borch-Jacobsen 1984. L'Oubli de la philosophie, Paris, Galilée, 1986. La Communauté désœuvrée, Paris, Christian Bourgois, 1986. Des lieux divins, Mauvezin, TER, 1987. L'Expérience de la liberté, Paris, Galilée, 1988. Une pensée finie, Paris, Galilée, 1990.. Le Poids d'une pensée, Québec, Le Griffon d'argile, 1991. Le Mythe nazi, avec Philippe Lacoue-Labarthe, La tour d'Aigues, L'Aube, 1991. La Comparution (politique à venir), avec Jean-Christophe Bailly, Paris, Bourgois, 1991. Corpus, Paris, Métailié, 1992. Le Sens du monde, Galilée. The Birth to presence, Stanford, Stanford University Press, 1993. Les Muses, Paris, Galilée, 1994. Être singulier pluriel, Paris, Galilée, 1996.. Hegel: L'inquiétude du négatif, Paris, Hachette, 1997.. L'Intrus, Paris, Galilée, 2000.. Le Regard du portrait, Paris, Galilée, 2000.. Conloquium, introd. à Roberto Esposito, Communitas: Origine et destin de la communauté, trad. de l'italien par Nadine Le Lirzin, Paris, PUF, coll. «Les essais du collège international de philosophie», 2000.. La Pensée dérobée. Paris, Galilée, 2001.. La Communauté affrontée, Paris, Galilée, 2001.. The Evidence of film, Bruxelles, Yves Gevaert, 2001.. La Création du monde ou la Mondialisation, Paris, Galilée, 2002. Nus sommes: La peau des images, avec Federico Ferrari, Paris, Klincksieck, 2003. Résistance de la poésie, «La Pharmacie de Platon», William Blacke & Co., 2004 La Déclosion, Déconstruction du christianisme I, Paris, Galilée, 2005. Iconographie de l'auteur, avec Federico Ferrari, Paris, Galilée, 2005. Sur le commerce des pensées, illustrations de Jean Le Gac, Paris, Galilée, 2005. Tombe de sommeil, Paris, Galilée, 2007. Juste impossible, Paris, Bayard, 2007. Vérité de la démocratie, Paris, Galilée, 2008. Démocratie, dans quel état ?, Avec Giorgio Agamben, Alain Badiou, Daniel Bensaïd, Wendy Brown, Jacques Rancière, Kristin Ross et Slavoj Žižek, La Fabrique 2009. L'Adoration, Déconstruction du christianisme II, Paris, Galilée 2010. Atlan: Les Détrempes, Paris, Hazan 2010. Maurice Blanchot, passion politique, Paris, Galilée, 2011 року.

Див. також Міккель Борх-Якобсен – учень Жана-Люка Нансі

Примітки

Література Чаплінська О. В.: Жан-Люк Нансі: Філософські роздуми про тіло // Філософські науки. Випуск 1 (82). Armstrong, Phillip. Reticulations: Jean-Luc Nancy and the Networks of the Political. Minneapolis: University of Minnesota Press 2009. Derrida, Jacques. On Touching, Jean-Luc Nancy. Stanford: Stanford University Press, 2005. Hutchens, BC Jean-Luc Nancy and The Future of Philosophy. Montreal & Kingston: McGill-Queen's University Press, 2005. James, Ian. The Fragmentary Demand: An Introduction to the Philosophy of Jean-Luc Nancy. Stanford: Stanford University Press, 2006. Kamuf, Peggy, ed. On the Work of Jean-Luc Nancy: A Special Issue of Paragraph. Nov. тисяча дев'ятсот дев'яносто дві Sparks, Simon, ed. On Jean-Luc Nancy: The Sense of Philosophy. London: Routledge, 1997.. At the Heart: of Jean-Luc Nancy. A Special Issue of The New Centennial Review, Vol. 2, no.3, Fall 2002.

Посилання

Який світ після пандемії? — Бруно Латур, Єва Іллуз, Жан-Люк Нансі Жан-Люк Нансі: Тіло, мова // Часопис «Ї», № 35, 2004