Неймор, або Намор (), також відомий як Підводник () — персонаж з коміксів американського видавництва Marvel Comics. Створений Біллом Евереттом для Funnies Inc., — одного з перших видавництв коміксів, він вперше з'явився в Motion Picture Funnies Weekly в квітні 1939 року, який був виданий нечисленним накладом. Повноцінний дебют персонажа відбувся в Marvel Comics # 1 (жовтень, 1939), — першому коміксі Timely Comics, що є попередником Marvel Comics. У цей період, широковідомий як Золота доба коміксів, Підводник був одним з трьох ключових героїв Timely Comics, разом з Капітаном Америка і Людиною-факелом. За словами Еверетта, ім'я персонажа було натхненне віршем Семюела Тейлора Колріджа «Поема про старого моряка». Еверетт придумав ім'я Неймор, коли записував деякі імена у зворотному порядку, вважаючи, що Роман / Неймор ( звучало найкраще.
Будучи мутантом за походженням, він є сином морського капітана-людини і принцеси міфічного підводного царства Атлантиди, володіючи надлюдською силою і можливостями раси Хомо Мерманус, а також здатністю левітувати, разом з іншими надлюдськими здібностями. Протягом багатьох років він зображувався як антигерой, від добродушного, але неоднозначного супер героя до агресивного завойовника, спраглого помститися жителям Землі за їх дії, спрямовані проти благополуччя його королівства. Як перший широко відомий антигерой коміксів, Підводник залишається історично важливим і відносно популярним персонажем Marvel. В різний час він співпрацював з Месниками, Фантастичною четвіркою, Загарбниками, Захисниками, Людьми Ікс та Ілюмінатами, а також виступав як антагоніст для них.
Історія публікацій
Золоте століття Перша поява Неймора Підводника відбулася в квітні 1939 року в Motion Picture Funnies Weekly від Funnies Inc., що послужив прототипом для запланованої лінійки щомісячних коміксів. Тільки вісім відомих зразків були виявлені в маєтку покійного видавця в 1974 році. Творець персонажа Білл Еверетт використовував підводників для Marvel Comics # 1, першого коміксу Timely Comics, попередника Marvel Comics. Остання панель раніше неопублікованої 8-сторінкової історії про підводників включала напис «продовження наступного тижня», після чого була випущена розширена 12-сторінкова історія. Починаючи з # 2 (грудень, 1939) серія Marvel Comics була перейменована на Marvel Mystery Comics.
Під час своїх перших появах Неймор був ворогом Сполучених Штатів. Історик коміксів Ліс Деніелс зазначив, що «Неймор був виродком на службі хаосу. Хоча Підводник діяв як злодій, його діяльність передбачала деяку справедливість, і читачі раділи його нападам на цивілізацію. Його захоплені шанувальники не були ображені кривавими бійнями, які він створював, коли руйнував все, від кораблів до хмарочосів». В кінцевому підсумку антигерой Еверетта воював з Людиною-факелом Карла Бургоса, коли в 1940 році Підводник погрожував затопити острів Мангеттен. Коли США вступила у Другу світову війну, Неймор допомагав країнам антигітлерівської коаліції в конфронтації з Адольфом Гітлером і країнами «осі»Sanderson «1940s» in Gilbert (2008), p. 18: «Alex's Schomburg's powerful cover [to Sub-Mariner Comics #1] significantly showed Namor employing his incredible strength to overturn a German submarine full of Nazi soldiers.». Його супроводжували Бетті Дін, жінка-поліцейський з Нью-Йорка, що з'явилася в Marvel Mystery # 3Sanderson «1940s» in Gilbert (2008), p. 16: «When the Sub-Mariner attacked New York City, policewoman Betty Dean undertook a courageous scheme to capture him.» (пізніше відома як Бетті Дін-Прентісс), яка була його постійним компаньйоном, а також кузини Неймора і Дорма.
Неймор став головним героєм власної серії Sub-Mariner Comics, що складається з 32 випусків, яка публікувалася щоквартально, потім тричі на рік і, нарешті, раз на два місяціSub-Mariner Comics at the Grand Comics Database. Крім історій про підводників, для кожного числа була написані детективні розповіді від імені супергероя Ангела. Поряд з багатьма іншими персонажами свого часу, Неймор зник через кілька років після закінчення Другої світової війни і падіння популярності коміксів про супер героївSanderson «1940s» in Gilbert (2008), p. 41: This final issue [#32 (June 1949)] of the 1940s Sub-Mariner Comics series presented [Bill] Everett's new retelling of [the character's origin].. Він недовгий час боровся зі злочинністю як член післявоєнної супер геройської команди Загін переможців і, завдяки ретроактивності континуїтету 1970-х років, Неймор удостоївся членства в команді Загарбників, що сформувалася в роки Другої світової війни. В обох цих командах постійними учасниками виступали Неймор, Капітан Америка та оригінальна Людина-факел.
В середині 1950-х років Неймор недовго фігурував в Atlas Comics, попереднику Marvel Comics. Разом з Капітаном Америка і оригінальним Людиною-факелом він повернувся в Young Men # 24. Незабаром після цього було відновлено серія Sub-Mariner Comics, яка продовжилася до # 42 (жовтень, 1955)Sub-Mariner Comics (revival) at the Grand Comics DatabaseBrevoort, Tom «1950s» in Gilbert (2008), p. 58: «After his popularity in Young Men, the Sub-Mariner was given back his own title.». У цей період у Неймора була своя власна серія. Запланований телесеріал за участю Неймора так і не було випущено, і серія була закрита вдругеBrevoort, Tom «1950s» in Gilbert (2008), p. 61: «Martin Goodman had been in talks with television executives about turning Namor's adventures into a live-action TV series, reportedly to star actor Richard Egan. However, negotiations wound up going nowhere, and, as a result, Sub-Mariner's extended lease on life came to an end with issue #42.».
Срібний вік і після Неймор повернувся до Fantastic Four # 4 (травень, 1962), де член однойменної супергеройської команди Джонні Шторм, нова Людина-факел виявив бездомну людину з амнезією в районі Бауері на Мангеттені, яким і виявився Неймор. Шторм допоміг йому відновити втрачену пам'ять, після чого Неймор негайно повернувся до свого підводного царства, яке було вперше ідентифіковано як Атлантида. Дізнавшись, що воно було знищено в результаті проведення ядерного випробування, Неймор припустив, що його піддані були розсіяні по всьому світу і йому не вдасться їх знайти. Він знову став антигероєм і, протягом цього періоду, протягом 1960-х років, його особистість включала два аспекти: помста і прагнення до самовираження. Він був одночасно і лиходієм, і героєм, який виступає проти людської раси, яка зруйнувала його будинок, але в той же час мав Noblesse oblige перед людьми.
Спочатку, Неймор укладав союзи з відомими суперлиходіями Доктором Думом і Магнето, однак через його надмірну гординю та егоїзм ці альянси були недовгими. Повернення Неймора було зустрінуте з захопленням у фанатів, але Marvel не міг дати йому власну серію через обмеження на публікацію і поширення, що не були скасовані до 1968 року. Замість цього Неймор часто з'являвся в інших коміксах, таких як Daredevil # 7 (Квітень, 1965) і Tales to Astonish # 70 (Серпень, 1965)DeFalco «1960s» in Gilbert (2008), p. 109: «Prince Namor replaced Giant-Man as the lead feature in Tales to Astonish #70. The Sub-Mariner series was written by Stan Lee and drawn by Gene Colan, who was using the pen name Adam Austin at the time.». На той момент, протягом періоду, який фанати та історики називають Срібним віком коміксів, Підводник показаний більш авторитетним, зарозумілим і стриманим, ніж його молода версія з 1940-х і середини 1950-х років, а також спікером, що веде нео-шекспірівські діалоги замість розмовної мови, часто вдаючись до свого бойового кличу: «Імперіус Рекс!».
У 1968 році він знову обзавівся своєю власною серією Sub-Mariner, яка проіснувала до 1974 рокуSub-Mariner at the Grand Comics Database. У № 5 був представлена суперлиходійка Тигрова акула, створена сценаристом Роєм Томасом і художником Джоном Бушем,DeFalco «1960s» in Gilbert (2008), p. 131: «Created by writer Roy Thomas and artist John Buscema, Tiger Shark was super-strong and had razor-sharp teeth.» а в # 19 дебютував супергерой Скат, створений Томасом і Біллом ЕвереттомDeFalco «1960s» in Gilbert (2008), p. 139. Деякі з більш пізніх випусків цієї серії Sub-Mariner були відомі тим, що за написання діалогів й ілюстрації відповідав творець персонажа, Білл Еверетт, незадовго до своєї смерті. Крім того, в них знову з'явилася доросла Неймора, а також її дочка, Неморіта Прентісс. Останній випуск, # 72 (Вересень, 1974), був написаний Стівом Скітсом і показав неофіційний міжкорпоративний кросовер з останнім випуском серії Aquaman від DC Comics. У випусках # 62-66 (червень — жовтень 1973) також були присутні 5-6-сторінкові історії про коріння Атлантиди, написані Стівом Гербером і проілюстровані Говардом Чайкином, а потім Джимом Муні. Після закриття серії Sub-Mariner, Неймор став центральним персонажем, поряд з Доктором Думом, в серії Team-Up Super-VillainSanderson «1970s» in Gilbert (2008), p. 168: «Namor, the Sub-Mariner sought a new alliance with Doctor Doom in this giant-size comic.». Серія постраждала від посередніх продажів через відсутність стабільної творчої команди, і в # 13 Неймора виключенили з подій коміксу.
У 1984 році була випущена міні-серія, що складається з чотирьох випусків, під назвою Prince Namor, the Sub-Mariner від сценариста Дж. М. ДеМеттіса і художника Боба Будянськи. З листопада 1988 по жовтень 1989 року виходила обмежена серія з 12 випусків під назвою The Saga of the Sub-Mariner, де були показані минулі пригоди Неймора, які пов'язують різні сюжетні арки і вирішують протиріччя, накопичені за десятиліття публікацій про персонажа. У 1990 році Неймор знову отримав власну повноцінну серію. Namor, the Sub-Mariner, що складається з 62 випусків (квітень 1990 — травень 1995), яка спочатку була написана і проілюстрована Джоном БирномManning, Matthew K. «1990s» in Gilbert (2008), p. 248: «Comics superstar John Byrne revamped the classic Marvel character Namor in this new series that he both wrote and drew.». На відміну від всіх попередніх коміксів про Неймора, логотип на обкладинці підкреслював ім'я персонажа, а не прізвисько «Sub-Mariner». З # 26 по # 38, головним художником серії став на той момент ще нікому невідомий Чже Лі, а з # 33 по # 40 за сценарій був відповідальний Боб Гаррас. Решта випусків серії були написані Гленном Гердлінгом і проілюстровані Джеофом Ішервудом. За сюжетом, Неймор зайняв пост генерального директора Oracle, Inc., корпорації, що займається зниженням рівня забруднення навколишнього середовища, особливо океанів. Також серія стала основою для повернення Залізного Кулака, супергероя 1970-х, практикуючого бойові мистецтва, який вважався мертвим. У той час як Дж. М. ДеМеттіс розглядав свою серію як можливість досліджувати Неймора набагато глибше, ніж у коміксі-кросовері Захисники, Джон Бірн вважав, що персонаж не настільки цікавий поза командних пригод, через що активно використовував інших персонажів в Namor, the Sub-Mariner.
У міні-серії Namor з 12 випусків (червень 2003 — травень 2004), написаної авторським дуетом Білла Джемаса (тодішнього президента Marvel) та Енді Вотсона, і спочатку проілюстрована Сальвадором Ларрокою, а потім Петом Олліффом та іншими, розповідалося про молодість Неймора, а також про його підлітковий роман з юною американською дівчиною на початку 20 століття. У міні-серії з шести випусків Sub-Mariner vol. 2 (Серпень 2007 — січень 2008) від сценаристів Метта Чернісса і Пітера Джонсона та художника Філа Бріонеса, був представлений раніше невідомий син Неймора, Камар.
У 2011 році публікувалася серія Namor: The First Mutant, проте вона була закрита менш ніж через рік після виходу першого випуску.