Фаррухзад II (*д/н — 1282) — 28-й ширваншах в 1260—1282 роках.
Життєпис Походив з династії Кесранидів. Син ширваншаха Ахсітана II. 1260 року після загибелі батька посів трон. Становище держави залишалося складним. Тоді ж посилюється приплив монгольських і тюркських кочівників. Вони займали родючі землі, пасовища осілих феодалів. Населення Ширвана потерпало через тягар податків і гноблення монголів. Вважається, що влада Фаррухзада II була більш номінальною, а сама територія Ширвана значно скоротилася. Також не відомо жодної монети цього володаря, лише написи про нього в меетях та згадки хроністів.
Розоренню також сприяло, те що країна була постійним місцем нападів загонів з Золотої Орди. скарги ширваншаха призвели до того, що ільхан Абака 1266 року розпорядився вторити на півночі Ширвана захисні укріплення, на чолі яких поставив свого брата Менгу-Тимура.
Він зберігав вірність ільхану Абаці, не вступаючи в будь-які змови. Натомість породичався з впливовим еміром Чобаном, чим створив міцні позиції при дворі Хулагуїдів.
Наприкінці життя перебрався до бакинської фортеці, де помер 1282 року. Йому спадкував син Ахсітан III.
Джерела Ашурбейли С. Б. Государство Ширваншахов (VI—XVI вв): Монография. — Баку: Изд-во. Азернешр, 1997. — 408 с.