Шарль Турнемір (; 22 січня 1870, Бордо — 4 листопада 1939, Аркашон) — французький композитор і органіст.
Життя та творчість Турнемір вивчав в Парижі гру на органі, контрапункт, композицію і гармонію у таких майстрів, як Сезар Франк, Шарль Марі Відор і Венсан д'Енді. Починаючи з 1898 року він служив органістом в паризькому соборі Св. Клотильди. 1919 року він став професором камерного ансамблю в Паризької консерваторії.
Композитору належав невеликий будинок на острові Уессан біля західного, атлантичного узбережжя Франції. Тут він охоче проводив час і писав органну музику, яка особливо йому вдавалося, за визнанням самого Турнеміра, під шум морських бур і гуркіт прибою. Згідно з описами сучасників, Турнемір був людиною темпераментною і непередбачуваною. Будь-якого виду музику, що не служила б вихваляння Господа, він вважав абсолютно марною. Був чудовим, надзвичайно винахідливим імпровізатором.
За життя Турнемір був насамперед відомий як органіст й імпровізатор. У наш час увагу знавців привертають його вісім симфоній для оркестру, а також великий цикл композицій L'Orgue Mystique (тв. 55-57). Серед творів циклу є музичні твори, пов'язані змістом із щонедільною католицькою літургією, і супроводжуються грегоріанським хоралом. Ці музичні роботи вказують на глибокий, містичний католицизм Турнеміра. Крім творів для органу, слід зазначити його прелюдії для фортеп'яно з циклу «Дванадцять прелюдій-віршів» ().
Твори (вибрані) Оркестрові твори Симфонія № 1, тв. 18 «Romantique» Симфонія № 2, тв. 36 «Ouessant» Симфонія № 3, тв. 43 «Moscow 1913» Симфонія № 4, тв. 44 «Pages symphoniques» Симфонія № 5, тв. 47 Симфонія № 6, тв. 48 для тенора, хору, органу та оркестру Симфонія № 7, тв. 49 «Les danses de la vie» Симфонія № 8, тв. 51 «Le triomphe de la mort» Органні твори L'orgue mystique: Le Cycle de Noël, тв. 55 Le Cycle de Pâpues, Op 56 Le Cycle après la Pentecôte, тв. 57 Sortie, тв. 3 Pièce symphonique, тв. 16 Triple Choral, тв. 41 Symphonie sacrée, тв. 71 Deux Fresques symphoniques sacrées, тв. 75/76
Дискографія (вибране) Для оркестру Всі симфонії (крім 6-ї) — Московський симфонічний оркестр, диригент Антоніо де Алмейда (1994—1995) Симфонія № 6 — Льєзький філармонічний оркестр, Симфонічний хор Намюра, хор «Брюссельська поліфонія», диригент П'єр Бартоломе Для органу L'orgue mystique Georges Delvallée (повністю) Sandro R. Müller (не закінчене)
Примітки
Література Lord, Robert Sutherland. “Liturgy and Gregorian Chant in L’Orgue Mystique of Charles Tournemire.” The Organ Yearbook 15 (1984): 60–97. Lord, Robert Sutherland. "Charles Tournemire and the Seven Words of Christ on the Cross." The Diapason, November 1977 Jennifer Donelson and Fr. Stephen Schloesser (eds): Mystic Modern: The Life, Thought, and Legacy of Charles Tournemire (Richmond, Virginia: Church Music Association of America, 2014), . Joël-Marie Fauquet: Catalogue de l'œuvre de Charles Tournemire (Geneva: Minkoff, 1979). Pascal Ianco: Charles Tournemire, ou Le Mythe de Tristan (Geneva: Papillon, 2001), . Rollin Smith: Toward an Authentic Interpretation of the Organ Works of César Franck, chapter 8: "The Tournemire Recordings", Juilliard Performance Guide I (New York: Pendragon Press, 1983), .