Залізний фронт () — збройні утворення Соціал-демократичної партії Німеччини, що протистояло фашизму та нацизму в міжвоєнні роки. Фронт боровся за захист демократії й республіки проти націонал-соціалістів, монархістів і комуністів у Німеччині.
Історія Залізний фронт був створений 16 грудня 1931 членами соціал-демократичної партії Німеччини, спілки ветеранів «Райхсбаннер», Загальної німецької установи профспілок і робітничих спортивних клубів. Фронт протистояв , до якого входили НСРПН, Сталевий шолом і Німецька національна народна партія. До складу фронту входили як члени робітничих спілок, так і соціал-демократи разом із лібералами. Управляли рухом голова Соціал-демократичної партії Німеччини Отто Вельс і голова «Райхсбаннеру» Карл Гольтерман. У відозві фронту говорилося:
Залізний фронт проводив численні велеходи, щоб підтримати демократичну Веймарську республіку, а також виступити проти прихильників повернення монархії та проти КПН і НСРПН. Велеходи часто закінчувалися бійками з націонал-соціалістами та комуністами: 17 липня 1932 року в гамбурзькому районі Альтоні сталася велика бійка між штурмовиками СА і комуністами, до якої згодом приєдналися й соціал-демократи. Унаслідок цього було вбито 18 осіб, що спричинило значне зменшення впливу Залізного фронту, а через три дні Прусський переворот призвів до знищення самоврядування Пруссії та став одним із перших кроків націонал-соціалістів на їх шляху до влади. 2 травня 1933 Залізний фронт був заборонений владою Німеччини й незабаром саморозпустився.
Голова Комуністичної партії Німеччини Ернст Тельман називав Залізний фронт „терористичним утворенням соціал-фашистів“Siegfried Lokatis: Der rote Faden. Kommunistische Parteigeschichte und Zensur unter Walter Ulbricht. Böhlau Verlag, Köln 2003, ISBN 3-412-04603-5 (= Zeithistorische Studien 25), S. 60.
Управління Фронт очолювався національним комітетом боротьби () у центрі; земельними комітетами боротьби () у провінціях; районними комітетами боротьби () у районах і міських районах; місцевими комітетами боротьби () у містах, громадах та округах.
Знак Знаком Залізного фронту були три стріли, спрямовані в нижній лівий кут знаку у вигляді чорного кола або червоного квадрата. Творцем знаку був російський вчений-мікробіолог Friedrich-Wilhelm Witt, „Die Hamburger Sozialdemokratie in der Weimarer Republik“. Unter besonderer Berücksichtigung der Jahre 1929/30 — 1933 („Hamburg Social Democracy in the Weimar Republic“. With special consideration of the years 1929/30 — 1933), Hannover 1971, p. 136Sergei Tschachotin, Dreipfeil gegen Hakenkreuz („Three Arrows Against the Swastika“), Kopenhagen 1933 (Source: Biography of S. Tschachotin) — Book was reviewed by Dieter Rebentisch in the periodical, Archiv für Sozialgeschichte („Archives for Social History“) #12 (1972), p. 679-???, ISSN 0066-6505Dr. Richard Albrecht, PhD., „Dreipfeil gegen Hakenkreuz“ — Symbolkrieg in Deutschland 1932 („Three Arrows Against the Swastika“ — symbol war in Germany 1932». Historical Case-Study in Anti-Nazi-Propaganda Within Germany and Western Europe, 1931-35), pub. January 2005, співтворцем був . Значення трьох стріл тлумачилося по-різному:
три вороги соціал-демократії: консерватизм/монархізм, комунізм, націонал-соціалізм; три сили, що необхідні для перемоги соціал-демократії: політична, економічна, фізична; три політичні об'єднання фронту: СДПН, Райхсбаннер, Об'єднання профспілок.
Примітки
Книжництво
Robert Hofmann: SPD — Geschichte der deutschen Sozialdemokratie (Teil 1 bis 1993) CD-ROM; München: Bayerisches Seminar für Politik e.V., 1996 Carlo Mierendorff, Sergej Tschachotin: Grundlagen und Formen politischer Propaganda; Magdeburg: Bundesvorstand des Reichsbanners Schwarz-Rot-Gold, 1932 Tonaufzeichnung: Der Marsch der Eisernen Front wurde auf einer Schellackplatte (78 Umdr./Min.) der Marke FREIHEITSPLATTE um 1932 von Mitgliedern des Berliner Schubert Chores, begleitet von einem Blasorchester, aufgenommen. Das Etikett in Rot-Gold trug das Drei-Pfeile-Logo. Inzwischen gibt es dieses Lied und 13 weitere Aufnahmen mit Arbeitermusik aus der Weimarer Republik auch als CD-Sampler (Brüder, zur Sonne, zur Freiheit, Pläne 88 775). Günther Gerstenberg, Eiserne Front , 1931—1933, in: Historisches Lexikon Bayerns.