Андрій Олексійович Борися́к (; 18 лютого 1885, Самара — 21 квітня 1962, Москва) — російський віолончеліст і музичний педагог, кандидат мистецтвознавства з 1944 року.
Біографія Народився року в місті Самарі (тепер Росія). З 1900 року жив у Києві. Навчався у П'ятій Києво-Печерській гімназії, де у 1901 році був обраний членом Російського астрономічного товариства. Того ж року відкрив нову зірку в сузір'ї Персея. Впродовж 1905–1908 років навчався у Санкт-Петербурзькому університеті. У 1911 році закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію (клас віолончелі Олександра Вержбіловича, Якова Розенталя, Івана Зейферта). У 1912–1913 роках вдосконалював майстерність у Пабло Касальса в Парижі.
Протягом 1913–1919 років працював викладачем у Харківському музичному училищі, Харківській консерваторії. Виступав в ансамблі з Оленою Бекманом-Щербиною, Миколою Орловим. З 1919 року викладав у Музично-педагогічному інституті у Москві.
Помер в Москві 21 квітня 1962 року.
Праці «Очерки школы Пабло Казальса» (1929, Москва) ; «Метод органического развития приемов игры на виолончели» (1934; 1947, Москва) ; «Школа игры на виолончели» (1949, Москва; перша в СРСР) ; «Педагогический репертуар для виолончели в сопровождении фортепиано» (1937–1940, Москва) .
Література Борисяк Андрей Алексеевич // Энциклопедический музыкальный словарь. Авторы-составители Б. С. Штейнпресс и И. М. Ямпольский. Издательство «Советская энциклопедия». Москва, 1966, сторінка 61 ;
Борисяк Андрій Олексійович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 238; О. М. Щелкановцева. Борисяк Андрій Олексійович //